Корольова Тетяна Михайлівна
Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. ушинського”, Одеса, Україна
E-mail: kortami863@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0003–3441–196X
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-12
Дем’янова Надія Олександрівна
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
E-mail: nadyadem1005@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–2048–663
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-12
Ключові слова: звернення, функціонально-семантичні особливості, укоаїнська та французська мови, вокативи.
Вокативна функція звернення, будучи базовою, доповнюється і модифікується низкою інших функцій, які актуалізуються в процесі комунікації: фатичною (встановлення та підтримання контакту з адресатом), статусною (яка відбиває відносини між комунікантами), емоційно-оцінною (що характеризує адресата і ставлення мовця до інформації). Цей факт пояснює поліфункціональний характер звернення в процесі комунікації. Всі одиниці звернення, так само, як і компоненти функціонального поля звернення, є полісемантичними, полісемія властива будь-якому виду звернення. Залежно від комунікативного завдання в межах вокативної функції можуть бути виділені наступні: номінативна функція (номінація адресата), дейктична (зазначення адресата), власне вокативна (залучення уваги адресата). Польова модель семантичних структур звернень дозволяє виділити стандартні і нестандартні вокативи. Стандартні звернення утворюють ядро досліджуваного семантичного поля і відрізняються стабільністю функціонування в одній з вище названих функцій. Нестандартні вокативні лексеми (які складають 1 % від загальної кількості матеріалу дослідження) можуть виконувати функцію звернення у певних умовах. Вони утворюють гетерогенну (обумовлену ситуацією) групу на периферії семантичного поля звернень. В межах стандартної лексики найбільш репрезентативна група звернень з антропонімами (64,5 % в українській та 68,1 % у французькій мовах), друге місце займають звернення з апелятивами (34,6 % та 29,9 % відповідно). Частка статусних і рольових звернень складає 36,4 % в українській та 34,9 % у французькій мовах, частка оцінних — 63 % та 65,1 % відповідно.
Посилання
1. Adamushko N. I. Socialnaya obuslovlennost funkcionirovaniya edinic-obrashenij v sovremennom nemeckom yazyke: avtoref. Dis.. na soisk. ychen. step. kand.. filol..nauk (10.02.04) / N. I. Andrushko. — M., 1973. — 24s.
2. Bugakova N. V. Kategoriya obrasheniya v svete kognitivnoj lingvistiki. Na materiale francuzskogo yazyka: Dis. … kand. filol. Nauk. — Voronezh, 2001. — 134s.
3. Vojtovich S. I. O rechevom akte obrasheniya //Vestnik Kievskogo un-ta. Romano-germanskaya filologiya. — 1998. — Vyp.22. — S. 11–13.
4. Karasik V. I. Modelnaya lichnost kak lingvokulturnyj koncept. / V. I. Karasik // Filologiya i kultura. Materialy Tretej mezhdunarodnoj nauch. konf., Tambov 16–18 maya 2001g.: V 3 ch. / otv. red. N. N. Boldyrev. — Tambov, 2001. — Ch. 2. — S. 98–101.
5. Kubryakova E. S. Yazyk i znanie. Na puti polucheniya znanij o yazyke. Chasti rechi s kognitivnoj tochki zreniya. Rol yazyka v poznanii mira / Ros. akademiya nauk. In-t yazykoznaniya. — M. — Yazyki slavyanskoj kultury, 2004. — 560s.
6. Malcev I. V. Funkcionalno-sintaksichni harakteristiki zvertannya: avtoref. Dis.. na zdobuttya nauk. ctep. kand.. filol.. nauk / I. V. Malcev. — Leninigrad, 1986. — 19s.
7. Mitrofanova O. A. Strukturnyj analiz signifikativnogo znacheniya. (Na materiale glagolov myshleniya anglijskogo i russkogo yazykov). — SPb.: Izd-vo S. Peterburgskogo un-ta, 1997. — 40s.
8. Molchanova G. G. Imya sobstvennoe i sliyanie konceptov (osnovaniya kognitivnoj stilistiki) // Tradicionnye problemy yazykoznaniya v svete novyh paradigm znaniya / Mat. Kruglogo Stola, aprel 2000. — M., 2000. — S. 75–81.
9. Formanovskaya N. I. Kultura obsheniya i rechevoj etiket/ N. I. Formanovskaya. — M.: Ikar, 2002. — 236s.
10. Shkolnik L. S. Nekotorye psihologicheskie problemy rechevogo vozdejstviya. — M.: Sovetskaya enciklopediya, 1990. — S. 340–341.Brown F. Terms of Address Problems of Patterns and Usage in Various Languages. — Berlin, 1988. — 309 p.
11. Ervin — Tripp S. M. || Sociolinguistics. Advantage in the Sociology of Language. Vol. 1, J. A. Fishman (Ed.). — The Hague: Mouton, 1976. — P. 15–91.
12. Max K., Adler M. J. Naming and Addressing. — Hamburg, 1978. — 281p.
13. Wunderlich D. Grundlagen der Linguistik:. — Hamburg: Busker Verlag, 1974. — 77 p.