Анна Шаповал
кандидат філологічних наук, викладач кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
E-mail: skarllet77777@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0001-9718-5002
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-19
Ключові слова: мовна особистість, індивідуальний лексикон, імперативні форми, персонаж.
Вивчення мовної особистості персонажа неможливе без осмислення його індивуального лексикону. Дослідження було здійснено на основі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана». У статті розглядаються основні теоретичні аспекти поняття «індивідуальний лексикон» персонажа. Конкретизуються терміни «індивідуальний лексикон», «ментальний лексикон» та «внутрішній лексикон». Здійснюється порівняльний аналіз індивідуального лексикону реальної мовної особистості та мовної особистості персонажа, визначається самостійна цінність останнього. Аналіз індивідуального лексикону здійснюється на морфологічному та синтаксичному рівнях.
Для концептосфери обох героїнь визначальним є такі поняття, як знання, надія, діти, свобода, велич (тріумф), живопис (спів). Пріоритетними для Роксолани є концепти: віра, рідна земля, щастя, порятунок. Для Цисі – світ, тріумф, борг, народ.
Можна зі всією визначенністю констатувати, що показникам індивідуального лексикону персонажа притаманні дистинктивні характеристики мовної особистості, тобто закритість списку лексичних одиниць, яка відрізняється від відкритої системи індивідуального лексикону реальної мовної особистості, та статичність системи, порівняно з динамічністю індивідуального природного лексикону. Індивідуальні лексикони персонажів аналізованих творів мають спільні морфологічні показники (переважають іменники та дієслова). Диференціація на синтаксичному рівні обумовлена соціальним статусом героїнь, у лексиконі яких переважають прямі імперативні форми (наказ, вимога: Цисі – 48%, Роксолана – 35%). У мовленні обох персонажів при аналізі стверджувальної форми імперативу переважають дієслова руху і слухового сприйняття. Речення-погрози більш характерні для мовлення Цисі, ніж Роксолани. Що стосується непрямих імперативних форм (прохання, пропозиція, порада, переконання, похвала, підтримка і розрада) вони є домінантними у лексиконі Роксолани. Встановлені факти свідчать про переважне застосування прямих імперативних форм в індивідуальному лексиконі героїнь, які мають вищу ситуативно-статусну позицію в певній соціальній групі, у суспільстві.
Література
Загребельний П. А. Роксолана: роман. Київ : Дніпро, 1983. 583 с.
Залевская А. А. Вопросы организации лексикона в лингвистических и психолингвистических исследованиях. Калинин : Калининский гос. ун-т, 1978. 88 с.
Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование. Воронеж, 1990. 206 с.
Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений. Санкт-Петербург : Питер, 2013. 576 с.
Королёва Т. М. Интонация модальности в звучащей речи. Київ–Одесса : Вища школа, 1989. 146 с.
Кубрякова Е. С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона. Человеческий фактор в языке и речи. Язык и порождение речи. Москва : Наука, 1991. С. 82–140.
Шаповал А. С. Лінгвокультурологічна характеристика мовної особистості персонажа художнього твору (на матеріалі романів Перл Бак «Імператриця» та Павла Загребельного «Роксолана»): дис. … канд. філол. наук: 10.02.15/ Південноукраїнський нац. педагог. ун-т. Одеса, 2015. 203 с.
Buck, Pearl S. Imperial woman: The story of the Last Empress of China. New York : Moyer bell, 2009. 378 p.