Перейти до контенту

ПОХОДЖЕННЯ ШВЕДІВ (ІСТОРИКО-ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕТНОСУ

Валентин Таранецьpdf

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7573-8523

Наталія Шкворченко 

кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та мовознавства Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

E-mail: nikolette@ukr.net 

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7146-7244

Ігор Пересада 

кандидат філологічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри германських та східних мов Міжнародного гуманітарного університету, Одеса, Україна

E-mail: igrperesada@gmail.com 

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-2240-6170

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-17


Ключові слова: германо-слов’янська спільнота, пам’ятки Ynglinga saga,  Велесова книга, етимологія етносів, шведи, руси, спільність кореня, Матір-СВА (у слов’ян), Moder Svea (у шведів).


У статті розглядається проблема походження шведського племені на фоні індоєвропейського етногенезу в порівнянні з племенем руси, які сформувались на базі територіальної та язичницької близькості у відносно єдиний етнос та надмову (койне) на Дону. Дослідження основується на міфологічному матеріалі Ynglinga saga  та Велесової Книги, лексикографічному матеріалі, топонімах зазначених племен, в яких виділяються корені етносів. Останнє знаходить підтвердження у фінських найменнях щодо країни Швеції, яку фіни називають Ruotsі, Ruossi, Ruohti, Ruotti, водь – Rôtsi, естонці – Rôťs, з іншого боку назва країни Швеція має давні форми Swes, Sues, Swēorice – «Королівство шведів», а також сучасні зі значенням «Швеція»: ісландська Svíþjóð, шведська Sverigе. Зародження слов’янського та германського етносів відбувалося в період сумісного проживання цих народів в індоєвропейській праетносі на берегах р. Дон орієнтовно в ІІ тис. до н. е.

До зазначених витоків відноситься походження індоєвропейського кореня *kweruki, з якого розвинулися наймення етносів: праслов’янська *kweruχi > (палаталізація) > rusi > rusy «руси» та *kwеruki ~ *-ruti  (субституція) > фінська ruotsi «шведи». Із індоєвропейського кореня *kwa «Всесвіт, Бог» походить псл.-герм. *sve-/swe-, що породило наймення Suionen (Таціт),  Swēorice «Королівство шведів» та Swerikl, Swealand, Swithiod, лат. Svedia, Svecia, Sveonia зі значенням «Швеція». Підтвердженням вищезазначеного є наявність спільної богині Матері-СВА (у слов’ян) та Moder Svea (у шведів).


Література

Браун Ф. Разыскания в области гото-славянских отношений : І. Готы и их соседи до V века. Санкт-Петербург, 1899. 412 с.

Вейбулль Йорген. Краткая история Швеции. Второе, исправленное и дополненное издание / Перевод : Нозми Валлениус. Стокгольм : Шведский институт, 1997. 86 с.

Джаксон Т. Н. Четыре норвежских конунга на Руси : Из истории русско-норвежских политических отношений последней трети Х – первой половины ХІ вв.. Москва : Языки русской культуры, 2000. 192 с.

Иллич-Свитыч В. М. Древнейшие индоевропейско-семитские языковые контакты. Проблемы индоевропейского языкознания : Этюды по сравнительно-исторической грамматике индо-европейских языков. Москва : Наука, 1964. С. 3–12.

Крамер С. Н. История начинается в Шумере. Москва : Наука,  1965. 257 с.

Лозко Г. С. Велесова Книга – Волховник. Вид.7-ме, зі змінами та доповненнями. Київ, 2015. 512 с.

Непокупный А. П., Быховец Н. Н., Буниятова И. Р. и др. Общая лексика германских и балто-славянских языков. Киев, 1989. 357 с.

Потебня А. А. Характер мифического мышления. Теоретическая поэтика. Москва : Высшая школа, 1990. С. 288–300.

Саннікова Л. П. Розмай – Зелен Гай : ГіпоТези про Первину. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. 452 с.

Скляренко В. Г. Русь і варяги : Історико-етимологічне дослідження. Київ : Довіра, 2006. 119 с.

Таранець В. Велесова книга (історико-лінгвістичне дослідження) : монографія. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2015. 173 с.

Таранець В. Г. До питання слов’яно-германської мовної спільності. «Слов’янський збірник». Одеса : вид.-во ОДУ “Astroprint”, 1998. Випуск ІІІ (присвячений ювілею проф. А. К. Смольської). С. 102–104.

Таранець В. Г. Трипільський субстрат : Походження давньоєвропейських мов : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. 276 c.

Таранець В. Г. Українці : етнос і мова : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2013. 364 с.

Таранець Валентин, Ступак Інна. Африканська теорія походження аріїв : монографія. Одеса : «Айс-Принт», 2017. 140 с.

Таранець Валентин. Велесова книга : Графіка письма : Частина 2. Одеса : Вид-во КП ОМД, 2018. 104 с.

Трубачев О. Н. В поисках единства : Взгляд филолога на проблему истоков Руси. Изд-е третье, доп. Москва : Наука, 2005. 286 с. 

Шафарик П. И. Славянские древности / Пер. с чеш. О. Бодянского. Изд-е 2-е, исправл. Москва : 1847. Том І, книга І. 464 с.

Dahlke H. Auch Götter sind nur Menschen. P. M. Perspektive. München, 2005. №4. S. 40–46.

Die Edda : Göttersagen, Heldensagen und Spruchweisheiten der Germanen / in Übertragung von Karl Simrock. 2. Auflage. Berlin : Verlag Neues Leben, 1988. 296 S.

Feist Sigmund. Germanen und Kelten in der antiken Überlieferung. Germanic philology pamphlets. Halle (Saale) : Max Niemeyer Verlag, 1927. Bd. 6. 75 S.

Geijer E. G. Geschichte Schwedens. Hamburg, 1832. Erster Band. 331 S.

Grimm J. Geschichte der deutschen Sprache. Leipzig, 1848. Bd.II. 1035 S.

Hellquist Elof. Svensk Etymologisk ordbok. Lund, 1922. 1372 p.

Ibn-Foszlan’s und anderer Araber Berichte über die Russen älterer Zeit : Text und Übersetzung. St. Petersburg, 1823. 377 S.

Olaf Dalins. Geschichte des Reiches Schweden / aus dem Schwedische Ubersetzt. Greifswald, 1756. Erster Teil. 

Schleicher A. Compendium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Weimar, 1876. 829 S.

Schleicher August. Der wirtschaftliche Culturstand des indogermanischen Urfolkes. Journal of Economics and Statistics, 1863. Vol. 1. pp. 401–411.

Schuster-Sewz H. Zur Etymologie einiger mit *š- anlautender slawischer Wörter. Ein Beitrag zur Genese des urslaw *ch. Das Sorbische im slawischen Kontext. Ausgewählte Studien. Bautzen : Domowina-Verlag, 2000. S. 292-298. 

Sturlason Snorre. Sagen der Könige Norwegens / Aus dem Isländischen von D. G. Wohnike. Stralsund, 1837. Erster Band. 617 S.

Thormod Gustav. Die Runen und ihre Dänkmäler. Leipzig, 1829.