Евеліна Боєва
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Одеса, Україна
e-mail: evelinaboeva4@gmail.com
ORCID ID: https: // orcid.org /0000–0001–5966–0538
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-2
Ключові слова: ойкодомоніми, топоніми, реклама, структурно-семантичні моделі, відапелятивна назва, відономастична назва, конотонім, онімізація, трансонімізація.
Стаття присвячена актуальній лінгвістичній проблемі — дослідженню феномена номінації сучасних будинків (ойкодомонімів), що щільно пов’язано із процедурою неймінгу як частиною рекламної стратегії. Сучасна реклама є тією частиною масової культури, яка подає інформацію про індивідуальні потреби людей, ґрунтуючись не лише на інформації про товар, а й на демонстрації тих переваг, які покупець отримає, придбавши саме цей товар. Актуальність проблеми пов’язана із активним застосуванням сучасних мовних, рекламних, маркетингових технологій майже в усіх сферах людської діяльності. Метою розвідки є здійснення комплексного якісного та кількісного дослідження ойкодомонімів м. Одеси з урахуванням їх структурно-семантичних особливостей; виокремлення критеріїв, принципів та мотивів номінації сучасних будинків. Визначено лінгвістичний статус ойкодомонімів в ономастичному просторі, обґрунтовано використання відповідної термінології, виявлено основні структурно-семантичні моделі ойкодомонімів. З’ясовано, що ойкодомоніми в основному утворюються шляхом онімізації, трансонімізації, що з боку зовнішньої структури представлено однокомпонентними, двокомпонентними й багатокомпонентними (описовими) конструкціями, де продуктивними виявились перші два класи. Виявлено, що субстантивна модель найменування ойкодомонімів більш продуктивна (близько 57,4 %), ніж ад’єктивна (близько 31,48 %). Власні назви будинків було покласифіковано на нейтральні та конотовані. Доведено, що в основу ойкодомонімів як конотативно маркованих елементів ономастичної системи покладені асоціативні зв’язки, які містять натяк на особливості архітектури, зовнішнього вигляду, розміри будинків, місце знаходження тощо.
ЛІТЕРАТУРА
Белей О. О. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород: Закарпаття, 1999. 111 с.
Карпенко Ю. О. Онімізація і трансонімізація як словотвірний акт. Шоста республіканська ономастична конференція (4–6 грудня 1990): тези доповідей і повідомлень. Одеса, 1990. Ч. І. С. 35–37.
Кутуза Н. В. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 736 с.
Кутуза Н. В. Структурно-семантичні моделі ергонімів (на матеріалі ергонімікону м.Одеси): автореферат дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса: Астропринт, 2003. 20 с.
Моррис Ч. У. Основания теории знаков. Семиотика. Москва: Радуга, 1983. С. 35–42.
Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. Москва: Наука, 1988. 192 с.
Руднев В. П. Энциклопедический словарь культуры ХХ века. Москва: Арграф, 1997. 384 с.
Сотникова Е. А. Аромат цветущих роз (Об именованиях в парфюмерии). Русская речь. 2004. № 4. С. 21–26.
Шмелёва Т. В. Современная годонимия: семантика и семиотика. Лингвистическое краеведение. Пермь: Изд-во ПГПИ, 1991. С. 33–38.