Світлана Грушко
кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та теоретичної і прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: svetagrushko64@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–9940–7780
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-7
Ключові слова: автор, мовленнєвий код, комунікація, реципієнт, на-
уково-технічний текст.
У статті розглядаються особливості діяльності автора і реципієнта на різних етапах комунікаційного процесу у сприйнятті наукового тексту. Дослідження своєрідного впливу мовленнєвого коду на сприйняття інформації в контексті комунікаційного акту автора повідомлення і реципієнта у сучасному інформаційному суспільстві належать до найбільш
актуальних. Створення повідомлення науково-технічного спрямування, його публікація спрямовані на ефективне сприйняття інформаційного повідомлення і на досягнення певного мовленнєвого впливу автора повідомлення на свідомість реципієнта через відображення особливостей власного мислення.
Початок наукової комунікації — попит на певну інформацію реципієнтами. Реакція на цей попит — надання певної інформації з боку автора. Інформаційні потреби реципієнтів формують тематику, зміст повідомлень комунікантів. Автор обирає найбільш зручний для реципієнта спосіб і канал передачі повідомлення, а реципієнт здійснює пошук необхідної інформації у найбільш оптимальний спосіб та канал отримання повідомлень. Кодування повідомлення зазвичай відповідає кодуванню інформаційного запиту реципієнта. Контекст інформаційного повідомлення для автора включає основну мету створення повідомлення, а для реципієнта — задоволення інформаційної потреби. Текст для автора є засобом
передачі інформації, для реципієнта — джерелом інформації.
Мовленнєва діяльність автора спрямована на створення ефективного задоволення інформаційних потреб споживача і на досягнення певного впливу на свідомість реципієнта. Основними засобами впливу є мова повідомлення науково-технічного спрямування, яка відображає його основний зміст, смислове наповнення, логічність структури побудови інформаційної складової, яка полегшує процес декодування та сприйняття повідомлення. Структура побудови науково-технічного тексту залежить від
жанру та цільової аудиторії. Жанр можна розглядати як своєрідний засіб впливу на свідомість реципієнта.
ЛІТЕРАТУРА
Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. Москва: Наука, 1982. 159 с.
Почепцов Г. Г. Паблик рилейшинз, или Как успешно управлять общественным
мнением. Москва: Центр, 2004. 336 с.
Семиног О. М. Читання і компресія наукового тексту у професійній діяльності педагогічних працівників. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету.
URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdpu/texts/2010_4/14_04. pdf (дата звернення 30.07.2020).
Феллер М. Д. Составление текстовых производственных документов. Москва: Издательство стандартов, 1990. 144 с.