Олександр Іліаді
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Кропивницький, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0001–5078–8316
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-13
Ключові слова: етимологія, реконструкція, похідне, міфонім, демонологія.
У статті запропоновано етимологічний аналіз імені міфологічного персонажа Царь Хан із тексту малоруського заговору від укусу змії. Ряд ознак підказує, що ми маємо справу з розщепленою через переосмислення формою *Кантисар, слід якої простежується в архаїчній українській лексиці поховального обряду. Зокрема тут згадується хазяїн могил, який стягує плату з померлих за місце під землею. Подальші пошуки джерела слова спонукають до висновку про відбиття в *Кантисар аланського *Kanti sar «Хазяїн могил» або «Підземний хазяїн». Урахування контексту слова і пов’язаної з ним семіотики дозволяє загалом установити семантику його образу й поставити його в один ряд із іншими фігурами словʼянської демонології, також запозиченими з іранського джерела. Адаптація чужорідної міфологічної фігури до системи образів словʼянської міфології стала можливою завдяки функціональній подібності *Кантисар до місцевих хтонічних персонажів, із якими він був ототожнений. Одночасно з етимологією імені Кантисар встановлюється генеза імені українського демонологічного персонажа довгомед ʻнапівзвір,
напівлюдинаʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻтой, ким оволодів демонʼ).
ЛІТЕРАТУРА
Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. М. ; Л. : Изд-во АН СССР ; Наука, 1958–1989. Т. I–IV.
Абаев В. И. Скифский быт и реформа Зороастра. Абаев В. И. Избранные труды. Религия. Фольклор. Литература. Владикавказ : Ир, 1990. С. 9–51.
Абдуллаев Е. В. Zoroastriana-Slavica: о двух восточнославянских параллелях авестийскому Видевдату. Commentationes Iranicae: сборник статей к 90-летию Владимира Ароновича Лившица. С.-Петербург : Нестор-История, 2013. С. 661–667.
Даль В. И. Пословицы русского народа. С.-Петербург ; М. : Изд-во М. О. Вольфа,
1879. Т. I. 1392 с.
Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. М. : РИПОЛ
классик, 2006. Т. 4: Р–Я. 669 с.
Дзиццойты Ю. А. Нарты и их соседи: Географические и этнические названия в
нартовском эпосе. Владикавказ : Алания, 1992. 279 с.
Ефименко П. Сборник малороссийских заклинаний. М. : Университетская типо-
графия, 1874. 70 с.
Илиади А. И. К этимологии и реконструкции группы праславянских адъективов, производных от соматических терминов. Слов’янські обрії. 2013. Вип. 5. С. 39–44.
Кюршунова И. А. Словарь некалендарных личных имен, прозвищ и фамильных прозваний Северо-Западной Руси XV–XVII вв. С.-Петербург : Дмитрий Буланин, 2010. 667 с.
Онежские былины, собранные А. Ф. Гильфердингом. Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук. С.-Петербург : Типогр. Императорской АН, 1894. Т. 59. 597 с.
Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. М. : Восточная литература, 2003. Т. 2. 502.
Словарь української мови / [упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко]. К., 1907.
Т. 1. 494 с.
Толстая С. М. Чет–Нечет. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. : Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 537–541.
Толстая С. М. Число. Славянские древности: этнолингвистический словарь. М. :
Международные отношения, 2012. Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). С. 544–547.
Ящуржинский Хр. Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии. Этнографическое обозрение. 1898. № 3. С. 93–95.
Bartholomae Chr. Altiranisches Wörterbuch. Strassburg : Karl J. Trübner, 1904. 2000 S.
Mayrhofer M. Iranisches Personennamenbuch. Band I: Die altiranischen Namen. Wien :Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1979. 113 S.
Monier-Williams, Monier Sir. A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European Languages. Delhi : Motilal Banarsidass, 1988. 1333 p.