Наталя Романова
доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської філології, Херсонський державний університет, Україна
e-mail: vissensvelt@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7444-3811
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-8
Ключові слова: коронавірус, неологізм, семантичний підтип, синоніми, тема.
Статтю присвячено німецькомовним неологізмам, що позначають реалії та поняття коронавірусної пандемії в період березня 2020 року дотепер. Хвороба хоч і не страшна, але її наслідки непередбачувані. Німеччина чинить гідний опір невидимому ворогові, що проник у всі сфери буття та кардинально змінив його. Світ не лише поділився на дві частини: до та під час хвороби, а й поставив людину – вінець Природи – перед складним вибором: бути чи не бути біологічній формі. Інакше кажучи, поведінкулюдини необхідно трансформувати, зорієнтувати на реальну плідну співпрацю щодо підвищення рівня щастя на всій планеті Земля. Ковід, очевидно, є тим пусковим механізмом, що допоможе збалансувати духовне й бездуховне, матеріальне й ідеальне, моральне й аморальне, інтелектуальне й емоційне, або навпаки, фізично знищити «зіпсований продукт», яким є сучасне людство. Все це свідчить про актуальність вибору теми реферованої статті. Семантична невизначеність німецькомовних номенів із коронавірусним значенням, фрагментарність наукових розвідок зумовлюють необхідність подальшого всебічного аналізу феномену. Актуальність роботи вбачаємо також у загальній спрямованості модернової лінгвістики на розгляд особливостей формування лексичного значення неологізму. Неологізм тлумачимо тут у вузькому розумінні – як результат номінативного процесу нових понять навколишнього світу на часовій вісі. Виокремлено семантичні підтипи аналізованих неологізмів, запропоновано їхню класифікацію за тематичною ознакою, з’ясовано сильні й слабкі ланки загального розвитку лінгвоспільноти, доведено дуальність соціально-психологічної поведінки етносу, а також реконструйовано його емоційно-оцінне ставлення до коронавірусної пандемії.
ЛІТЕРАТУРА
Бабелюк О. А., Дідух Л. І. Способи творення неологізмів на позначення явищ COVID-19 в англомовномуепідеміологічномудискурсі. Науковий журнал Львівського державного університетубезпекижиттєдіяльності «Львівськийфілологічнийчасопис», 7.2020. С. 5–12. DOIhttps://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-7.1
Баранова С. В., Плетенко К. П. Лінгвістичні проблеми ідентифікації евфемізмів як мовного феномену. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 21. 2019. С. 99–104.DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-99-104
Відеоконференція (Вікіпедія). URL: https://uk.m.wikipedia.org (дата звернення:
19.01.2021) Волкова С. Г. Неологізми у сучаснійанглійськіймові на прикладімовиінтернет-ресурсів. ВісникМаріупольського державного університету. Серія: Філологія, 21. 2019. С. 112– 116.DOI10.34079/2226-3055-2019-12-21-112-116
Володина Э. В немецком языке появились новые слова. URL: https://m.dw.com(дата звернення: 18.01.2021)
Гладка В. А. Поняття «неологізм» у світлі сучасних лінгвістичних парадигм. Наукові записки. Серія «Філологічна», 11.2009.С. 170–177.
Зелінська О. Синоніми в барокових проповідях. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 187–193.
Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. Харків: Видавничий дім
«Школа», 2009.496 с.
Іщенко В. Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін
(парадигматичний та синтагматичний аспекти): автореф. дис. … канд. філол.. наук: 10.02.04 «германські мови». Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2002. 18 с.
Ковбасюк Л. А. Новітні лексеми сучасної німецької мови (на матеріалі словника
неологізмів Інституту німецької мови (IDS)). Закарпатські філологічні студії, 8, 1.
2019.С. 84–89.
Красножан Ж. Явища омонімії та синонімії в термінології. Науковий вісник
Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 219–222.
Купріянов Є. Лексикографічна параметризація терміна в електронному словнику. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 8. 2008. С. 227–231.
Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи
класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія: Філологія, 36, 1. 2018.С. 38–40.
Латинско-русскийсловарь/сост. А. М. Малинин. Москва: Государственное
издательство иностранных и национальных словарей, 1961.764 с.
Лебедєва Н., Лебедєва А. Міжстильові і внутрішньостильові синоніми та
стилістичне вживання їх. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 25. 2016. С. 43–46.
Махачашвілі Р. К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови в
техносфері сучасного буття. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008.204 с.
Мащенко О. В. Неологізми та оказіоналізми в німецькій мові та мовленні (1999–2010 рр.): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 «германські мови».Херсон: Херсонський державний університет, 2011. 20 с.
М’ягкота І. Синоніми та варіанти у термінолексиці української фольклористики.
Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології», 791. 2014. С. 129–133.
Пожарицька О. Базова таксономія електронної літератури: роди та види.
Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика», 30. 2017. С. 72–78.
Пономарів О. Українське слово для всіх і для кожного. Київ: Либідь,2017.360 с.
Сандига Л. О., Свиридюк Т. В., Романчук С. В. Англійські неологізми коронавірусної кризи. Лінгвістичні дослідження. Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2020. Випуск 53. С.
117–126. https://doi.org/10.34142/23127546.2020.53.11
Украинская правда. URL: www.pravda.com.ua(дата звернення: 19.01.2021)
Фрейд З. Тотем и табу (пер. с нем. А. М. Боковиков). Москва: Академический Проект, 2007. 159 с.
DWDS-ThemenglossarzurCOVID-19-Pandemie. URL: https://www.dwds.de/themenglossar/
Corona(дата звернення: 18.01.2021)
EhrlichR. (Bearb.) Kleines Fremdw?rterbuch. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut,
1976.394 S.
Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Sprache. T?bingen: Max Niemeyer Verlag,1995.382 S.
Herberg D. Neologismen – lexikologisch und lexikographisch betrachtet. Sprachpflege.
Zeitschrift fer gutes Deutsch. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1988. Jg. 37. H. 8. S. 109–112.
KLUGE. Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. Berlin: WdeG, 1999.924 S.
Muller V. Das grobe deutsch-ukrainische Worterbuch. Kyjiw: Tschumatzkyj Schljach Verlag,2012. 792 S.