Наталя Жмаєва
кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3382–0155
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-10
Ярослав Петруненко
здобувач вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: petrunenko@yahoo.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–1186–730Х
Ключові слова: художній переклад, стратегія переадресації, тактики перекладу, операції, вихідний текст, перекладений текст.
Сучасне перекладознавство, яке носить дескриптивний характер, припускає можливість зміни функції вихідного тексту під час перекладу, реконструкцію сенсу, структури в залежності від мети перекладу. Дослідження виконано у рамках комунікативно-функціонального підходу до перекладу, який враховує весь спектр лінгвальних та позалінгвальних чинників, які впливають на переклад у широкому сенсі цього слова, що й
зумовлює його актуальність. Переклади двох творів, призначені виключно дитячій аудиторії, узгоджені з ідеологією дитячої художньої літератури, яка спрямована на соціалізацію, залучення та зацікавлення маленьких адресатів. Звідси позбавлення первшотворів світоглядної рефлексії та зосередження на відтворенні їхніх казкових сюжетів. У результаті перекладів були створені перекладені тексти, призначені для одержувача, який відрізняється від реципієнта соціальними характеристиками — а саме віком. Застосована стратегія переадресації реалізована такими тактиками: тактика передачі релевантної інформації, тактика прагматичної адаптації тексту, тактика відтворення стилістичних характеристик тексту, тактика відтворення формальноструктурних характеристик тексту. Спільними для усіх застосованих тактик операціями виявилися такі:
пошук еквівалента чи варіантного відповідника, опущення, членування та компенсація. Прийом компенсації виявляється найбільш універсальною операцією у межах застосованих тактик перекладу. Це пояснюється комплексністю перетворень, яких зазнає вихідний текст, необхідністю опущення, перерозподілу обсягів інформації та необхідністю залишитися у межах обраного жанру з урахуванням його адаптації для потенційного адресата.
ЛІТЕРАТУРА
Белоглазова Е. В. Возраст адресата как фактор формирования дискурсивной
структуры художественного произведения. Вестник Волгоградского государственного университета. Сер. 2: Языкознание. 2014. № 5 (24). С. 112–120.
Галинская И. Философское содержание «Сказки бочки» и «Путешествий Гулливера» Джонатана Свифта. Культурология: дайджест. 2004. № 4. С. 33–37
Жмаєва Н. С., Корольова Т. М. Стратегії, тактики та операції перекладу: Proceedings of XX International scientific conference. Practical Applications of Research Findings 2018. Morrisville : Lulu Press. 2018. P. 60–63.
Жмаєва Н., Юхимець С. До питання визначення критеріїв оцінювання адекват-
ності перекладу. Науковий вісник ПНПУ імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки: зб. наук. праць. Одеса : Астропринт, 2019. Вип. 29. С. 104–119.
Прунч Э. Пути развития западного переводоведения. От языковой асимметрии к политической: пер. с нем. Москва : Р. Валент, 2015. 512 с.
Слободнюк Е. С. Библейские мотивы в художественном бытии «Книги Джунглей» Д. Р. Киплинга: Научно-технические ведомости СПбГПУ. Гуманитарные и общественные науки. 2012. № 1. С. 284–287.