Мірослав Кордовскі
проф. д-р габ. університету імені Адама Міцкевича,
Познань, Польща
e-mail: Kordowski-dyrygent@o2.pl
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–2110–1113
DOI:
Ключові слова: естетика, розвиток, чутливість, гармонія, особистість, мистецтво.
АНОТАЦІЯ
Сучасний світ вимагає від нас постійного навчання та стимулювання соціальної та професійної діяльності. Таку діяльність слід починати якомога раніше, застосовувати її до маленьких дітей у яслах і школах, оскільки «Куди гілочка гнеться…» Тому слід орієнтуватися на всебічний розвиток дитини, враховуючи її індивідуальні потреби. Важливість музики в цій діяльності має вирішальне значення, оскільки музика — це, перш за все, гармонія. Її вплив на психосоматичну систему був доведений ще у давнину, що є очевидним фактом. Зв’язок із музикою має істотний вплив на розвиток особистості, всебічний розвиток дитини, а в подальшому — і дорослого. Тому подібну діяльність слід починати якомога раніше. Потрібно підтримувати кожну індивідуальність, оскільки лише такий підхід може призвести до її розвитку. Не можна нічого нав’язувати. Не буває ніякої випадковості. Розмір і пропорція повинні застосовуватися відповідно до реальних потреб, не можна мати забагато досвіду, так само як і в інших сферах має бути помірність. У всіх видах діяльності школа відіграє дуже важливу роль, але не завжди дотримується баланс між шкільними та позакласними заняттями. Можна спостерігати нав'язування загальних шаблонів і стандартів, що призводить не до розвитку, а до гальмування індивідуальної творчості. Розвиток естетичної чутливості необхідно грамотно починати з раннього віку і таким чином формувати вміння відтворювати враження за допомогою органів чуття. Також загальнозрозуміле
мистецтво має стати засобом формування особистості, оскільки зв’язок із мистецтвом сприяє всебічному розвитку особистості.
Диригуючи духовим оркестром професійної пожежної команди при Центрі культури в Короново, я помітив усі ці явища. Гра в оркестрі — це не тільки музичне виховання, а й розвиток таких цінностей, як відповідальність, пунктуальність, повага до диригента та інших учасників. Це також вивчення історії, пробудження патріотизму, чуйності до музики, розвиток особистості, можливість знайомстваі дружби з іншими людьми, і, зрештою, набуття почуття власної гідності.
ЛІТЕРАТУРА
Dąbrowski, K. (1989), Zdrowie psychiczne,Warszawa.
Dąbrowski, K. (1989), Higiena psychiczna i jej stosunek do nauk pokrewnych, w: K. Dąbrowski (red.), Zdrowie psychiczne, Warszawa.
Dąbrowski, Z. (1986), Czas wolny dzieci i młodzieży. Warszawa.
Gloton, R., Clero, C. (1986), Twórcza aktywność dziecka, Warszawa.
Gołaszewska, M. (1989), Kultura estetyczna, Warszawa.
Gołaszewska, M. (1994), Universum sztuki, Kraków.
Gołaszewska, M. (1996), Egzystencjalne i esencjalne pytania wobec kultury estetycznej, w: Edukacja kulturalna a egzystencja człowieka, B. Suchodolski (red.), Ossolineum Wrocław — Warszawa — Kraków –Gdańsk.
Kępiński, A. (1989), Melancholia, Warszawa.
Nyderek, A. (1988), Czynniki warunkujące skuteczność pracy pedagogicznej nauczyciela wychowania muzycznego, Bydgoszcz.
Przecławska, A. (1986), Zróżnicowanie kulturalne a problemy wychowania, Warszawa.
Siciński, A. (red.) (1988), Styl życia. Przemiany we współczesnej Polsce. Warszawa.
Toti, G. (1983), Czas wolny. Warszawa.
Wierszyłowski, J. (1991), Psychologia muzyki, Warszawa.
Willems, E. (1993), O dyskursywności estetycznej, Warszawa — Kraków.
Zawrska, H. (1983), Wybór, opracowanie i posłowie, Rozmowa z Marią Kuncewiczową, Warszawa.
Żelazkiewicz, M. (1984), Zajęcia pozalekcyjne i opiekuńcza działalność szkoły, Warszawa.