Володимир А. Глущенко
доктор філологічних наук,
професор кафедри германської та слов’янської філології
Державного вищого навчального закладу
«Донбаський державний педагогічний університет»,
Слов’янськ – Дніпро, Україна
e-mail: sdpunauka@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2394-4966
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-39.2
АНОТАЦІЯ
Для онтологічного компонента порівняльно-історичного методу провідним є принцип історизму. Він відіграв ключову роль у виникненні й становленні цього методу. Риси подібності в мовах учені побачили давно, але інтерпретували їх переважно зі статичного погляду, використовуючи апарат універсальної граматики. Висловлювалася й ідея генетичної спільності певних мов, проте вона впродовж століть не була провідною. Певним поштовхом, який став відправною точкою для виникнення порівняльно-історичного методу, стало відкриття європейцями санскриту. Г.-Л. Керду, В. Джонс та інші дослідники 18-го ст. наголосили на тому, що санскрит, давньогрецька та латина, а також мови германські, кельтські й іранські становлять єдину мовну сім’ю та походять з єдиного джерела. Компаративістика першої чверті 19-го ст. стала важливим кроком уперед порівняно з попередніми лінгвогенетичними побудовами. Для мовознавців 17-го і 18-го ст. мовний матеріал мав ілюстративний характер, причому факти інтерпретувалися довільно. До того ж на першому плані стояли одиниці лексичного рівня, а він є найменш стійким. Компаративістика ж закладає в основу історичного порівняння мов їхню граматичну й фонетичну будову, а в лексиці апелює до архаїчних (первинних) шарів. Перші компаративісти встановили тотожні службові морфеми у споріднених (індоєвропейських) мовах (Ф. Бoпп), сформулювали положення про регулярні звукові відповідності у спільнокореневих словах і формах цих мов і на цьому ґрунті відновлювали історичні фонетичні закони (Р. Раск, Я. Грімм, А. Х. Востоков), реконструювали спільний лексичний фонд індоєвропейських мов (Р. Раск, Я. Грімм). Усі мовні зміни інтерпретувалися як закономірні. Це створило сприятливий ґрунт для вдосконалення порівняльно-історичного методу в компаративістиці 70-х рр. 19-го ст. – 30-х рр. 20-го ст.
Ключові слова:порівняльно-історичний метод, компаративістика, принцип історизму, закономірність мовних змін.
ЛІТЕРАТУРА
Глущенко В. А. Лінгвістичний метод і його структура. Мовознавство. 2010. № 6. С. 32–44.
Глущенко В. А. Порівняльно-історичний метод в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. 30-х рр. ХХ ст. : монографія. Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. 255 с.
Глущенко В., Лихачовa A., Рибальченкo O. У витоків генеалогічної класифікації мов: історизм і мовна спорідненість. Actual space of philology : [сollective] monograph. Opole : The Academy of Management and Administration in Opole, 2021. Р. 9–17.
Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: історія лінгвістичної думки. Київ : Вища школа, 1985. 216 с.
Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства. Київ : Академія, 2006. 424 с.
Bopp F. Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Armenischen, Griechischen, Lateinischen, Litauischen, Altslavischen, Gothischen und Deutschen. Berlin, 1833. Bd 1. 488 S. URL: https://archive.org/details/bub_gb_gVUTAAAAQAAJ/page/n3/mode/2up (дата звернення: 08.11.2024).
Grimm J. Deutsche Grammatik. Göttingen, 1826. Th. II. ХІ. URL: h t t p s : / / b o o k s . g o o g l e . c o m . u a / b o o k s ? i d = c p G 7 s N e D P I 4 C & p r i n t s e c = frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 11.11.2024).
Kate L. ten. Aenleiding tot de kennise van het verhevene deel der nederduitsche spraake. Amsterdam, 1723. URL: https://www.dbnl.org/tekst/kate002aenl01_01/kate002aenl01_01_0004.php (дата звернення: 10.11.2024).
Klimov G. A. Questions on the Methodology of Comparative-Genetic Research. 1971. 87 р.
Kolosov M. A Review of the Phonetic and Formal Features of the Folk Russian Language. 1878. X, 270 р.
Rask R. K. Undersögelse om det gamle Nordiske eller islandske Sprogs Oprindelse. Kjöbenhavn, 1818. Х, 312 s. URL: https://archive.org/details/undersgelseomde00raskgoog (дата звернення: 04.11.2024).
Scaligeri J. J. Opuscula varia antehac non edita. Paris : Privilegio Regis, 1610. 502 р. URL: https://books.google.com.ua/books?id=J_fZC_-UtA0C&pg=PP5&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 14.11.2024).
Shor R. O., Chemodanov N. S. Introduction to Linguistics. 1945. 280 р.
Thomsen V. Geschichte der Sprachwissenschaft bis zum Ausgang des 19.
Jahrhunderts. Halle : Max Niemeyer, 1927. 101 S. URL: 0965432https://www.cambridge.org/core/books/abs/cambridge-history-of-linguistics/references/5B13A59D2905217F340183B4B7FFFC82 (дата звернення: 12.11.2024).
Vostokov A. Discourse about the Slavic Language. Philological Observations. 1865. Р. 1–27.