Аккурт Владислава Євгенівна 
Державний заклад “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. ушинського”, Одеса, Україна
E-mail: ladyboss2105@gmail.com
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0003–3542–3428
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-1
Ключові слова: сугестія, мовленнєвий вплив, навіювання, спонукання, нейролінгвістичне програмування.
У промові завжди міститься більше інформації, ніж те, що в ній безпосередньо сказано. Крім буквального сенсу, кожне висловлювання має комунікативну інтенцію, одним з видів якої є навіювання.
В статті розглядаються основні точки зору на сугестію як лінгвістичне явище, а також базові поняття, пов’язані з даною сферою дослідження. Кожне висловлювання виконує комунікативну функцію, одним з видів якої є навіювання. Вивчення сугестивної функції дискурсу входить в область дослідження мовного впливу, яке як наука сформувалася завдяки динамічному розвитку психолінгвістики, прагматичної лінгвістики, теорії комунікації, риторики, логіки, психології мови, соціальної психології та інших наукових напрямків.
Мовний вплив можна розуміти в широкому і вузькому сенсах. У даній роботі він розглядається у вузькому сенсі: під мовним впливом мається на увазі вплив на свідомість і поведінку особистості за допомогою мови, що відрізняється особливими предметними цілями мовця. Для досягнення вербального управління людською поведінкою застосовуються різні способи впливу, в класифікації яких вчені розходяться. Ми виділяємо 3 види мовного впливу: переконання, навіювання (сугестія) і спонукання (волевиявлення). Сугестія, або непряме навіювання, передбачає вплив на підсвідомість, емоції та почуття адресата і характеризується неусвідомленістю засвоєння інформації, що повідомляється. Мета сугестії — ввести об’єкт впливу в транс і вселити що-небудь, спонукати до певних дій. Навійним або сугестивним може бути мовний акт будь-якої іллокутивної сили, якщо його метою є вплив на психіку, почуття, волю і розум людини та зниження ступеня свідомості, аналітичності та критичності при сприйнятті навіюваної інформації.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
1. Аристотель. риторика / пер. с древнегреческого и прим. о. П. Цыбенко. М.: Лабиринт, 2000. с. 147.
2. артемчук а. Ф. Целительные возможности лечения средствами души, внушения, психотерапии. Психиатрия и религия на стыке тысячелетий. Харьков, 2006. т . 4. с. 10–12.
3. Бехтерев в. М. объективная психология. М.: наука, 1991. с. 336.
4. Головин с. Ю. словарь психолога-практика. 2-е изд. Минск: Харвест, 2003. C. 223.
5. Гриндер Дж., Бендлер р . Формирование транса: техника формирования и использования гипнотических состояний: пер. с англ. М.: каас, 1994; Бендлер р . используйте свой мозг для изменения. нейролингвистическое программирование: пер. с англ. новосибирск: изд-во новосиб. ун-та, 1992.
6. Желтухина М. р . тропологическая суггестивность масс-медиального дискурса: о проблеме речевого воздействия тропов в языке сМи: монография. М.: ин-т языкознания ран; волгоград: изд-во вФ МуПк, 2003.
7. кабаченко т . с. Методы психологического воздействия: учеб. пособие. М.: Пед. о-во россии, 2000.
8. Лозанов Г. к. суггестопедия при обучении иностранным языкам. Методы интенсивного обучения иностранным языкам. вып. 1. 1973. с. 9–17.
9. новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) [Электронный ресурс]. Печатное издание М.: издательство икар, 2009. URL: http://www.gramota.ru/slovari/info/az/ (дата обращения: 02.02.2019).
10. Панкратов в. н. Манипуляции в общении и их нейтрализация. М.: изд-во ин-та психотерапии, 2000.
11. Паршин П. Б. речевое воздействие: основные формы и разновидности. Рекламный текст: семиотика и лингвистика. М.: иД Гребенникова, 2000. с. 53–55.
12. Поршнев Б. Ф. социальная психология и история [Электронный ресурс]. М.: наука, 1979. URL:http://aleksandr-kommari.narod.ru/Porshnev_Sotsialnaya_ psihologiya_i_istoriya.htm (дата обращения: 01.03.2019).
13. рюмшина Л. и. Манипулятивные приемы в рекламе: учеб. пособие. М., 2004.
14. стернин и. а. основы речевого воздействия: учебное издание. воронеж: истоки, 2012. с. 50.
15. стернин и. а. речевое воздействие как теоретическая и прикладная наука. Теоретические и прикладные проблемы языкознания. воронеж: истоки, 2008. с. 244–245.
16. тарасов е. Ф. Методологические и теоретические проблемы речевого воздействия. Оптимизация речевого воздействия / под ред. р . Г. котова. М.: наука, 1990. с. 5–18.
17. тарасов е. Ф. речевое воздействие как проблема речевого общения. Речевое воздействие в сфере массовой коммуникации / под ред. Ф. М. Березина, е. Ф. тарасова. М: наука, 1990. с. 7.
18. термин взят из статьи: Петренко в. Ф., кучеренко в. в. искусство суггестивного воздействия, или некоторые мысли впрок. Журнал практикующего психолога / под ред. а. Ф. Бондаренко. 2009. вып. 6 2000. с. 73–84.
19. унадзе Д. н. общее учение об установке. Психологические исследования. М.: наука, 1966. с. 140–152, 164–169, 180–183.
20. Черепанова и. Ю. Дом колдуньи. начала суггестивной лингвистики. Пермь: издво Перм. ун-та, 1995.
21. Шелестюк е. в. речевое воздействие: онтология и методология исследования. М.: ФЛинта: наука, 2014. с. 43–45. 22. Ягодкина М. в., иванова а. П., сластушинская М. М. реклама в коммуникационном процессе. сПб.: Питер, 2014. с. 124.