Науменко Анатолій Максимович
Чорноморський державний університет імені Петра Могили
E-mail: anatoliy.naumenko@chmnu.edu.ua
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-28-13
Ключові слова: переклад, концепція, естетичні та літературно-історичні аспекти, імплікована думка.
Традиційний лінгвістичний переклад літературних творів часто виявляє глибокі відмінності змісту та форми. Ця стаття доводить сказане вище на прикладі найвідоміших перекладів фрагменту “Фауста” Гете трьома східнослов’янськими мовами. Спроба перекладача відтворити імпліковану думку автора часто зазнає невдачі через неправильне розуміння прихованих смислів. Численні відхилення перекладачів від концепції оригіналу (наприклад, заміна процесу на його результат тощо) не дозволяють повною мірою зберегти естетичні та літературно-історичні аспекти першоджерела. Стверджується, що адекватність і вірність перекладу може бути досягнута за умови, що кожне слово, кожна морфологічна єдність та синтаксична конструкція трансформуються при перекладі на цільову мову із збереженням семантики і прагматики оригіналу. Постулюється, що при перекладі поезії особлива увага приділяється римі, ритму і тропам. Таким чином, індивідуальний авторський стиль зберігається і відтворюється у перекладі. Отже, найбільш кваліфікованими перекладачами літературних творів уявляються письменники та поети. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. У процесі дослідження було одержано і експериментально й статистично підтверджено висновки про наявність спільних стратегій і тактик перекладу сакральних текстів на різні мови. Також було констатовано, що прагматичний і експресивний потенціал сакральних текстів зберігається та відтворюється у перекладі.