Надія Васильєва
викладач кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Миколаїв, Україна
E-mail: nadezhdavasylieva@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-7926-3334
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2019-29-2
Ключові слова: запах, гендерне зіставлення, ольфакторій, сенсорний досвід, епітет, порівняння, метафора.
Представлена стаття присвячена актуальній лінгвістичній проблемі – особливостям гендерного зіставлення інтерпретації ольфакторної інформації на матеріалі французької художньої літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Метою дослідження є аналіз гендерної інтерпретації автором/авторкою запаху при зображенні явищ природи за допомогою пейзажних контекстів, виділених із творів французької прози. Для здійснення дослідження було використано комплекс методів: контрастивного, контекстуального, описового, структурного, лексико-стилістичного та прийом кількісного аналізу.
У ході роботи було проаналізовано 27 чоловічих та 7 жіночих дескриптивних уривків, що стосуються ольфакторної інформації про об’єкти/феномени природи. Найбільш продуктивними шляхами номінації запахів є безпосередній опис джерела запаху та використання низки стилістичних засобів (епітету, порівняння, метафори, синектичної метафори). Виявлено, що чоловічі ольфакторні образи – більш образні, порівняно із жіночими. Фактично французькі письменниці не фокусуються на описах запахів, а побічно згадують їх. Тому такі описи є дещо схематичними, «пунктирними».
Отримані результати наукової розвідки спростовують усталені стереотипи про еталонні соціальні ролі чоловіка та жінки, в яких поведінка першого співвідноситься із розумом, раціональністю, виваженістю, а, відповідно, другої – із емоційністю, нестабільністю, певною хаотичністю, що виражається у вчинках і вербально. Натомість стилістичний аналіз виокремлених лексичних одиниць продемонстрував зовсім протилежну тенденцію, в якій саме письменник, а не письменниця, є більш експресивним щодо інтерпретації запахів світу природи. Отже, твори художньої літератури є цінним фактологічним матеріалом, в якому акумульовано інформацію щодо перцепції, особливостей світобачення та гендерних відмінностей мови/мовлення митців/мисткинь.
Література
Вайнштейн О. Б. Грамматика ароматов. Ароматы и запахи в культуре. Москва : Издательство Новое Литературное Обозрение, 2003. Т. 1. С. 437–463.
Зыховская Н. Л. Дыхание текста: проблема вербализации запаха в языке русской прозы. Мир русского слова. 2015. № 4. С. 73–79.
Мамцева В. В. К вопросу о вербализации концепта «ЗАПАХ» в художественной литературе. Вестник ЧГПУ им. И. Я. Яковлева. Филологические науки. 2015. № 2 (86). С. 101–106.
Мимченко Н. О. Акустичні образи природи у гендерному аспекті. Новітня філологія. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. № 48. С. 145–160.
Мимченко Н. О. Гендерна вербалізація кольорів при зображенні факторів природи. Наукові записки. Серія : філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. Вип. 128. С. 164–169.
Риндисбахер Х. Д. От запаха к слову: моделирование значений в романе Патрика Зюскинда «Парфюмер». Ароматы и запахи в культуре. Москва : Новое литературное обозрение, 2010. Кн. 2. С. 579–607.
Риндисбахер Х. Д. От запаха к слову. Москва : Новое литературное обозрение, 2000. № 43. С. 88–100.