Тетяна Корольова
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу, теоретичної та прикладної лінгвістики Державної установи «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
e-mail: kortami 863@gmail.com
ORCID ID https//orcid.org / 0000-3441-196Х
Наталя Жмаєва
кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: zhmaeva@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-3382-0155
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-6
Ключові слова: негативна модальність, просодія, переклад, просодичні параметри, типологія, конкретно мовні особливості.
Робота присвячена дослідженню способів відображення інтонаційних
характеристик виразу англомовних висловлювань негативної семантики в українському послідовному усному перекладі. Складність досягнення поставленої мети на прикладі інтонації полягає в її поліфункціональності та багатокомпонентності. Просодія –це основний засіб оформлення комунікативних типів висловлювань та виразу прагматичної функції комунікативного проц есу. Кореляція просодії з прагматичними та семантичними компонентами комунікації здійснюється крізь призму емоційної сфери мовленнєвої поведінки людини.
Аналіз матеріалу дослідження надав можливість визначити як дистинктивні
типологічно спільні для української та англійської мов характеристики негативної модальності на рівні просодії негативних конотативних значень заперечень, осуду, докору, так і конкретно-мовних корелятів негативної модальності. До типологічно подібних характеристик відносяться такі: регістр мелодики, діапазон динамічного та тембрального компонентів просодії, стан голосових зв'язок і гортані і їх комбінації. Механізм реалізації просодії негативних конотацій є типологічно подібним у двох мовах: найбільш частотними комбінаціями взаємодії параметрів просодії в англійській та українській мовах є збільшення інтенсивності при синхронному зростанні мелодики — 24,7% і 25,3% відповідно. Функціональна навантаженість темпорального компоненту на сегментному рівні в англійській мові та відсутність такої характеристики в українськіймові значно поширює можливість застосування темпорального параметру на супрасегментному рівні в українській мові. Знання законів просодичної варіативності в двох мовах допомагає правильно інтерпретувати та продукувати семантику іноземної мови при перекладі.
ЛІТЕРАТУРА
Доценко О.Л. Модальність у вираженні об’єктно-з’ясувальних відношень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. 22 с.
Королева Т.М. Интонация модальности в звучащей речи. К.: Вища шк., 1989. 214 с.
Сдобников В.В., Петрова О.В. Теория перевода. М.: АСТ. Восток-Запад; Владимир: ВКТ, 2008.448 с.
Смущинська І.В. До проблеми суб’єктивної модальності у структурі художнього
тексту. Іноземна філологія: Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2000. Вип. 29. С. 15– 17.
Bell R.T. Translation and Translating; Theory and Practice. London; New York; Longman, 1991. 298 p.
Brown P. Politeness: Some universals in language use.London, New York etc.: Cambridge University Press, 1987. 345 p.
Huldzen L.S. Significant and nonsignificant in intоnation. Proc. Of the IV Intern. Congress of Phon. Sci. 1962. P. 658–661
Korunets I. V. Contrastive Typology of the English and Ukrainian Languages. Vinnytsa: Nova Khyga, 2003. 239 p.
Miram G. Translation Algorithms: Introduction to Translation Formalization. Kyiv: Tvim inter, 1998. 176 p.
Theory of Translation and Comparative Literature. Antology of Critical Materials. Edited by Igor Limborsky. Черкаси: Східноєвропейський ун-т економіки і менеджменту, 2009.
92 с.