доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри німецької та романської
філології Херсонського державного університету Україна
e-mail: vissensvelt@gmail.com
ORCID ID https: //orcid.org/0000–0002–7444–3811
DOI:
Ключові слова: душа, поетка, поет, ФРН, НДР, Австрія, Швейцарія, Люксембург, поетична інтерпретація, семантика.
АНОТАЦІЯ
Термінологічна невизначеність поняття душі в психології зумовлює необхідність подальшого всебічного аналізу його вербалізації з використанням новітніх методів, орієнтованих на проникнення в механізми національної мовної творчості. Актуальність дослідження визначаємо й загальною спрямованістю сучасної лінгвопоетики на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних і психічних процесів, що дає змогу уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, між мовою та емоційною сферою особистості.
Метою наукової розвідки є з’ясування семантичного наповнення поняття душі в німецькомовній повоєнній ліриці ХХ століття.
У статті розкрито поняття Seele «душа», окреслено його синоніми, відображено лексичні засоби реалізації в текстовій тканині, простежено й співвіднесено географію, гендерний чинник та логіко-семантичні підходи до тлумачення природи душі, виокремлено та проаналізовано семантичні підгрупи, що позначають феномен. За допомогою кількісних показників встановлено «типову», «перехідну» й «нетипову» поетичну інтерпретацію. «Типова» поетична інтерпретація ґрунтується на індексі 3 і вище, «перехідна» має індекс 2, «нетипова» — індекс 1. Типовими підходами є філософський, психологічний, культурологічний та інтегрований (комбінований), перехідними постають космогонічний, релігійний, біологічний та науковий, нетиповими визнаємо сакральний підхід. Доведено етнічну, культурну й гендерну розбіжності в трактуванні душі, а також енциклопедичність поглядів поеток і поетів ФРН, селективність (вибірковість) поеток і поетів НДР, Австрії, Швейцарії, периферійність (нехтування) — поеток і поетів Люксембургу. Отримані висновки є суттєвими для з’ясування специфіки національної концептосфери певної культури та типів варіантних мовних відповідників у ході відтворення спільного етнокультурного змісту.
ЛІТЕРАТУРА
Байсан Д. В. Репрезентація концепту СВОБОДА в англійській, німецькій та укра-
їнській лінгвокультурах. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2013. 32 (1). С. 3–7.
Бистрицька С. О. Історія розвитку танцю від первісного ладу до часів Середньо-
віччя. Печатное слово. 2007. 2/23. С. 96–99.
Бріцин В. Модальний аспект інтерпретації поетичного тексту. Науковий вісник
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2021. 32. С. 35–44.
Голобородько К. Концепт «ДУША» в структурі духовного поля (на матеріалі поезії Олександра Олеся). Південний архів. Філологічні науки. 2002. Вип. ХІV. С. 36–340.
Головіна О. Ю. Духовність особистості: проблеми та перспективи психологічного дослідження. Психологія і особистість. 2016. 1 (9). С. 278–289.
Горбань Ю. А., Білик Ю. І., Дячук Л. В. та ін. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV–XX століть. Київ : Знання, 2007. 439 с.
Грибач Л. Б. Імпровізація як частина сучасної моделі музичного супроводу класичного танцю. Печатное слово. 1/22. 2007. С. 65 –67.
Донець С. І. Індивідуально-психологічні чинники духовного розвитку особистості. Проблеми сучасної психології. 2017 2 (12). С. 22–27.
Ерофеева Л. А. Метафорический концепт SEELE (ДУША) в поэтической картине мира Р. М. Рильке. Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов : Грамота, 2014. № 4 (34), ч. III. С. 60–66. ISSN: 1997–2911 Європа після Другої світової здавалася сповненою нещасть і порожнечі. Історична правда. URL: https://www.istpravda.com.ua/reviews/2021/01/28/158899/ (дата звернення: 31.08.2021).
Зуева Е. А. Развитие понятий die Seele (душа) и der Geist (дух) в немецком языке. Международный научно-исследовательский журнал. Екатеринбург: МНИЖ, 2013. Вып. 8 (15), ч. 2. С. 100–101. ISSN: 2303–9868.
Климишин О. І. Духовність як онтична властивість людини. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2012. 2 (2). С. 313–322.
Ковбасюк Л. А., Романова Н. В. Сучасні лінгвістичні теорії: лекційні, практичні, самостійні модулі та тести. Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. 96 с.
Левицкий В. В. Основы сравнительной морфологии германских языков. Черновцы : Рута, 2004. 127 с.
Лиманська О. В. До питання витоків сакрального танцю. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. 2015. 3. С. 48–52.
Максименко С. Д. Загальна психологія. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 272 с.
Марчук А. І. Судова медицина. Київ : Генеза, 1997. 143 с.
Матяж С. В., Березянська А. О. Класифікація цінностей та ціннісних орієнтацій особистості. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Соціологія. Вип. 213, т. 225. 2013. С. 27–30.
Минаева Н. С. К вопросу о понятии «душа» в психологии. Известия Уральского
государственного университета. Серия 2: Гуманитарные науки. 2005. 39. С. 253–265.
Носенко І. Концепт «душа» та можливості його поетичної інтерпретації у творчості Миколи Вінграновського. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Лінгвістика. 2007. Вип. 5. С. 345–349.
Откович К. Ілюзія свободи: образ жінки від традиціоналізму до модернізму. Київ : КАРБОН, 2010. 210 с.
Параскевич П. К. Не було епохи для поетів, але були поети для епох! Печатное слово. 2005. 2/13. С. 64–66.
Петренко Н. В. Займенник у віршованих текстах американської поезії: когнітив-
но-семіотичний та лінгвосинергетичний аспекти: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.0.04. Харків : ХНУ ім. В. Н. Карізіна, 2008. 20 с.
Пименов Е. А., Пименова М. В. Антропоморфизм как один из способов концептуализации внутреннего мира. З. Д. Попова, И. А. Стернин, В. И. Карасик и др. Введение в когнитивную лингвстику. Севастополь : Рибэст, 2009. С. 184–212.
Пименова М. В. Концептосфера внутреннего мира человека. З. Д. Попова, И. А. Стернин, В. И. Карасик и др. Введение в когнитивную лингвстику. Севастополь :Рибэст, 2009. С. 128–183.
Пірен М., Ребкало В. Духовність особистості — основна цінність демократичного суспільства. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. 2. С. 228–236.
Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. Москва : Совет-ская энциклопедия, 1982. 1600 с.
Романова Н. В. Поетичні погляди давніх германців на світ та емоції: семантико-
етимологічне дослідження. Херсон : Айлант, 2017. 180 с.
Саух П. Ю. Філософія. Житомир : Видавництво ЖДПУ, 2003. 254 с.
Секлитова Л. А., Стрельникова Л. Л. Словарь космической философии. Москва :
Амрита-Русь, 2004. 208 с.
Стрельников А. И., Стрельникова Л. Л. Откровения Космоса. Москва : Амрита-Русь, 2008. 576 с.
Стяжкіна О. Особистісний світ жінки-літератора в Україні у другій половині ХХ століття: спроба антропологічного аналізу. URL: https://uamoderna.com (дата звернення: 31.08.2021)
Тресиддер Дж. Словарь символов. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2001. 448 с.
Хабибуллина А. З. Концепт ДУШИ в русской и восточных литературах. Учёные записки Казанского университета. Гуманитарные науки. 2011. 153, 2. С. 275–285.
Черенько Л. М. Модель рівня життя в умовах соціально-економічної нестабільності. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2021. 423 с.
Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. Москва : АСТ ; Харьков: Торсинг, 2001. 591 с.
Шелюто В. М. Проблема сакрального як світоглядна проблема. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. 4. С. 94–101.
Bingel H. (Hrsg.). Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München : dtv, 1978. 256 S.
Bingel H. Alphabetisches Verzeichnis der Autoren mit ihren Gedichten. Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München : dtv, 1978. S. 229–253.
Bingel H. Nachwort. H. Bingel (Hrsg.). Deutsche Lyrik Gedichte seit 1945. München :
dtv, 1978. S. 215–228.
Bulitta E., Bulitta H. Wörterbuch der Synonyme und Antonyme. Frankfurt am Main :
Fischer Taschenbuch Verlag, 1991. 800 S.
Korolova T., Zhmayeva N. Prosody of negative modality in translation. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. 2021. 32. С. 74–83.
NDiaye I. A., Мусатаева М. В погоне за жар-птицей… Языковая объективация концепта ДУША в казахской, русской и польской лингвокультурах. Acta Neophilologica. 2020. XXII (2). C. 67–82 DOI: 10.31648/an. 5585
WAHRIG. Wörterbuch der deutschen Sprache. München : dtv, 2012. 1152 S.