Перейти до контенту

МІФОЛОГІЧНИЙ РАКУРС МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ (МІСЯЦЬ І СОНЦЕ У ФРАЗЕОЛОГІЇ)


pdfОлександр І. Іліаді

доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: alexandr.iliadi@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–5078–8316

 

Ілона М. Дерік

кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри перекладу
і теоретичної та прикладної лінгвістики
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»,
Одеса, Україна
e-mail: Derik.IM@pdpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-8979-4745

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2023-37-1


АНОТАЦІЯ

Стаття має акцентувати на проблемі прихованої міфологічної семантики лексичних (ширше — фразеологічних) одиниць у слов’янських та германських (англійській) мовах. Часто відсутність належної уваги до цієї проблеми призводить до неточного, недоречного, поверхового перекладу або до неправильної оцінки певних фрагментів фольклорних текстів різного жанру при їх етнолінгвістичному вивченні. Будучи «стертими» на поверхні мовної свідомості, яка протягом еволюції виробила нові стереотипи, структури міфологічного мислення часто зберігаються на рівні лексичної семантики й у семантиці фразеологізмів.

Міфологічний план семантики мовних одиниць становить важливий рівень такого складного об’єкта лінгвістики, як мовна картина світу оскільки багато в чому визначає специфіку, своєрідність мовного мислення, при цьому лишаючись неявним, прихованим за буденним, звичним значенням.

На прикладі мікротекстів (усталених образних словосполучень) із двома протилежними давніми концептами «місяць» і «сонце» показано спільність і відмінність у міфологічній семантиці одиниць слов’янських та англійської мови. Підкреслено відповідні диференційні риси слов’янської та германської картин світу


Ключові слова: мовна картина світу, етнолінгвістика, семантика, перекладознавство, практичний переклад, діахронія, синхронія.


ЛІТЕРАТУРА

Ђорђевић Т. Р. Природа у веровању и предању нашега народа. Београд : Научно дело, 1958. Књ. 1 (= Српски етнографски зборник. 1958. Књ. LXXI). С. 3–319.
Курило О. Матеріали до української діалектології та фольклористики. Київ : ВАН, 1928. 135 с.
Ничева К., Спасова-Михайлова С., Чолакова Кр. Фразеологичен речник на
българския език: В 2 т. София : БАН, 1975. Т. 2. 779 с. Свєнціцький Іл. Похоронні голосіння. Етнографічний збірник. Львів, 1912. Т. ХХХІ–ХХХІІ. С. 1–130.

Gamkrelidze Th. V., Ivanov Vjač. Vs. Indo-European and the Indo-Europeans: A Reconstruction and Historical Analysis of a Proto-Language and a Proto-Culture. Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 1995. Part I. 864 + 264 p. (= Trends in linguistics. Studies and monographs : 80).
Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden ; Boston : Brill, 2003. 683 p.
Russian lamentations (wailings) [introductory article by N. P. Andreev and G. S. Vinogradov; ed. of texts and comm. G. S. Vinogradov], 1937. XXXV+263 p. (https://
books.google.com.ua/books/about/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%
D0%B8%D0%B5_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B8.html?id=fUTxgEACAAJ&hl=en&output=html_text&redir_esc=y).
Sychta B. Słownik gwar kaszubskich na tle kultury ludowej. Tom V: S–T. Wrocław ;
Warszawa etc. : PAN, 1972. 455 s.