Науменко А. М.
Ключові слова: переклад, європоцентристський, періодизація, цивілізація, типи перекладу, дослівний, вільний, адекватний.
У статті аналізуються типи та історія європоцентристського перекладу як однієї із земних етнічних перекладознавчих шкіл. При цьому він розглядається не як географічне, а як цивілізаційне поняття, через що його коріння відшукуються у хронологічно доєвропейських цивілізаціях: християнській, давньогрецькій, римській, іудейській, хетській, шумерській.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Tytler A. F. Essay on the principles of translation. — London, 1791. — P. 16. Див. також репринтне перевидання цієї праці: Tytler Essay A. F. on the principles of translation / Ed. Huntsman J. F. — Amsterdam: Benjamins, 1978. — P. 16.
Найда Ю. А. Наука перевода // Вопросы языкознания. — 1970. — № 4.
Науменко А. М. О концептуальном художественном переводе // Нові підходи до філології у вищій школі. — Мелітополь: МДПІ, 1992. — С. 40–41; Науменко А. М. Теорія та практика перекладу. Ч. 1–3. — Мелітополь: МДПІ, 1992. — 110 с.
- Науменко А. М. Сутність перекладу й перекладознавства // Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі. — Київ: ІСДО, 1994. — С. 120–136; 2. Посібник нового типу “Переклад як проблема” // Педвуз сьогодення. — Мелітополь: МДПІ, 1995. — Ч. 3. — С. 254; 3. Naumänko A. M. Das kozeptuelle Übersetzen. — ZaporiŸŸ’a, 1999. — 114 s.; 4. Перевод как обработка // Вісник ХНУ. Вип. 471: Іноземна філологія на межі тисячоліть. — Харків: ХНУ, 2000. — С. 193–198; 5. Непереводимость иноязычного произведения // Вестник СевГТУ. Серия Филология. — Севастополь: СевГТУ, 2000. — Вып. 28. — С.122–143; 6. Перевод как обработка // Вісник Харківського національного університету. — Харків: Константа, 2000. — № 471. — С. 193–196; 7. Naumenko A. M. Goethes “Faust“ in ostslawischen Übersetzungen // Das Wort. — Moskau: DAAD, 2001. — S. 177–195; 8.”Фауст” Гете в восточнославянских переводах // Вікно в світ. — К.: НАНУ, 2001. — № 1. — С. 106–120; 9. Концепція оригіналу і переклад // Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва. — К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. — С. 314–318; 10. Похоронна й заздравна для перекладу // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. — Суми: СумДУ, 2001. — Вип. 26. — С. 133–139; 11. Блуканина сучасного перекладу: від глухого кута семіотики до глухого кута когнітивної лінгвістики // Нова філологія. — 2003. — № 3. — С. 105–349; 12. Одіссея адекватності, або Про шляхи до загубленої арфи затонулої поетичної Атлантиди // Нова філологія. — Запоріжжя: ЗДУ, 2003. — № 1. — С. 173–211; 13. Теорія та практика перекладу: німецька мова // Нова філологія. — Запоріжжя: ЗДУ, 2003. — № 2. — С. 222–245; 14. Типи перекладу і адекватність // Вісник СумДУ. Серія Філологічні науки. — Суми: СумДУ, 2003. — № 4 (50). — С. 176–183; 15. Naumenko A. M. Das konzeptuelle Übersetzen am Beispiel von Goethes “Faust“ // Akten des X. Internationalen Germanistenkongresses. — Wien: Lang, 2003. — Bd. 11. — S. 29–33; 16. Нове в теорії, практиці та дидактиці перекладу // Інформаційний бюлетень української спілки германістів вищої школи. — К., 2006. — № 3. — С. 20–24; 17. Комплексний підхід до перекладу // Новітня філологія. — 2007. — № 5. — С. 199–206; 18. Перевод лингвистический и перевод концептуальный // Новітня філологія. — 2008. — 9. — С. 282–295; 19. Перевод как наука и как дидактика // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної. — Полтава, 2008. — Частина 2. — С. 85–95; 20. Перевод как дидактика и как наука, или Перевод лингвистический и концептуальный // Наукові записки: Філологічні науки. — Кіровоград: КДПУ, 2009. — Випуск 81 (4). — С. 102–109; 21. Переклад лінгвістичний і переклад концептуальний, або Переклад як дидактика і переклад як наука // Новітня філологія. — 2009. — 12 (32). — С. 260–279; 22. Переклад лінгвістичний і переклад концептуальний // Ольвійський форум–2009: тези. — Миколаїв: ЧДУ, 2009. — Т. 4. — С. 41; 23. Філософсько-культурологічні засади сучасного перекладу // Філологічні трактати. — Суми; Харків, 2009. — № 2, т. 1. — С. 118–127; 24. Складові індивідуального стилю перекладача // Новітня філологія. — 13 (33). — С. 141–152; 25. Складові індивідуального стилю перекладача як чинник, руйнуючий оригінал // Наукові записки. Філологічні науки. — Кіровоград: КДПУ, 2010. — Випуск 89 (1). — С. 25–31; Переклад лінгвістичний і переклад концептуальний // Новітня філологія. — 2009. — 12 (32). — С. 260–279; 26. Індивідуальний стиль перекладача і руйнування оригіналу // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної. — Полтава, 2010. — С. 355–360; 27. Перекладач як чинник, руйнуючий оригінал // Міжкультурна германістика в українському контексті. — Миколаїв: МДУ, 2010. — С. 7–9; 28. Складові індивідуального стилю перекладача // Мова і дискурс. — Суми: СУмДУ, 2010. — С. 118–126; 29. Сучасний переклад як дволикий Янус // Наукові записки. Філологічні науки. — Кіровоград: КДПУ, 2011. — Випуск 95 (1). — С. 341–349; 30. До питання тріади “оригінал — перекладач — результат” // Міжкультурна германістика в українському контексті. — Миколаїв: МНУ, 2011. — с. 12–15; 31. Сучасний переклад як стародавній дволикий Янус // Обрії наукового пошуку. — К.; Дрогобич: Карпенко В. М., 2011. — С. 174–188; 32. новий підхід до перекладу як до концептуального // Новітня філологія. — 2012. — 41. — С. 184–192; 33. Переклад як концептуальність // Ольвія-2012: тези. — Миколаїв: ЧДУ, 2012. — С. 42–45; 34. Концептуальний переклад. — Миколаїв: ЧДУ, 2013. — 417 с.; 35. Науменко Зібрання А. М. творів. Т. 4: Перекладознавство. — Миколаїв: ЧДУ, 2014. — 471 с.
Науменко А. М. Псевдонаучная функция языка современных филологов // ХІ Международная конференция по функциональной лингвистике. — Ялта: Доля, 2004. — С. 254–255.
Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту: Основи лінгвопоетики. — Вінниця: Нова книга, 2005. — С. 15–16.
Рецкер Я. И. О закономерных соответствиях при переводе на родной язык // Вопросы теории и методики учебного перевода. — М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1950. — С. 156–184.
Фёдоров А. В. Введение в теорию перевода. — М., 1953; Фёдоров Введение А. В. в теорию перевода. — М.: ВШ, 1958; Федоров Основы А. В. общей теории перевода. — М.: ВШ, 1968. — 303 с.
Jacobson R. On Linguistic Aspects of Translation // Translation / ed. by Brower R. A.. — N. Y., 1966. — P. 232–239; Якобсон Р. Общелингвистические аспекты перевода // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. — М.: МО, 1978. — С. 16–24; Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Jakobson, Roman. Selected Writing. III. — New York: Montou, 1981.
Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации // Там само. — С. 69–90.
Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы перевода // Там само. — С. 157–167.
Хэллидей М. А. И. Сопоставление языков // Там само. — С. 42–54.
Кэтфорд Дж. К. Лингвистическая теория перевода // Там само. — С. 91–114.
Найда Ю. А. К науке переводить // Там само. — С. 114–136.
Егер Г. Коммуникативная и функциональная эквивалентность // Там само. — С. 137–156.
Нойберт А. Прагматические аспекты перевода // Там само. — С. 184–202.
Райс К. Классификация текстов и методы перевода // Там само. — С. 202–211.
Цвиллинг М. Я. Эвристический аспект перевода и развитие переводческих навыков // Тетради переводчика. — М., 1977. — С. 17.
Goethe J. W. von. Werke. Bd. XXI. — Berlin, 1977. — S. 725.
Wilamowitz-Moellendorff U. von. Was ist das Übersetzen? — Berlin, 1891.
Цитується за: Краткая литературная єнциклопедия. — М.: СЭ, 1968. — С. 658.
Wartensleben G. von. Beiträge zur Psychologie des Übersetzens. — Berlin, 1910.
Humboldt W. von. Brief an August Wilhelm von Schlegel vom 23.7.1796: “Alles Übersetzen scheint nur schlechterdings ein Versuch zur Auflösung einer unmöglichen Aufgabe“. Zitiert nach: Werner Koller. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. — Heidelberg: Quelle und Meyer, 1992. — S. 159.
За Е. Сепіром (1884–1939) та Б. Уорфом (1897–1941), мова та втілене у ній світобачення є різними у різних народів, що призводить до різності мислення та етики.
Будагов Р. А. Борьба идей и направлений в языкознании нашего времени. — М.: Наука, 1978. — С. 235: “перевод (в том числе и отличный) не равен оригиналу”; с. 237: “русский текст, например, “Войны и мира” все же во многом отличается даже от превосходных переводов этого романа на английский или японский языки”.
Kimura N. Probleme der japanischen “Faust”-Übersetzung // Zur Rezeption von Goethes “Faust“ in Ostasien / hrsg. von A. Hsia. — Bern: Lang, 1993. — S. 43.
Говердовский В. И. Вопросы передачи коннотативной информации при межъязыковой трансформации лексики // Актуальні проблеми вивчення мови та мовленнєвої міжособової та міжкультурної комунікації. — Харків: Константа, 1996. — С. 43–44: “В последнее время возникает проблема адекватной коннотативной передачи при переводе в связи со сложностью, а также и невозможностью передачи коннотации с одного языка на другой, поскольку большая часть лексики даже близкородственных языков есть тождественной денотативно, но не всегда совпадает по коннотации”.
Мірошниченко В. В. Філософія відображення авторської концепції художнього твору в перекладі // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. — Суми: СДУ, 1999. — С. 110: “В авторській концепції художнього твору закодовано, окрім суто інформативного, ще й художній зміст, що відбиває унікальну авторську психологію”; “Транслят може бути тепер визначено уже як власний твір перекладача”.
Левицкий А. Э. Особенности перевода функционально переориентированных единиц современного английского языка // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. — Суми: СДУ, 1999. — С. 83: “Несколько остраненная позиция Великобритании и британцев по отношению к Европе и европейским делам, их желание так или иначе полнее сохранить свою самобытность (…) тесно связано со стремлением максимально закодировать язык, сделать его практически непроницаемым для иностранного менталитета”.
Андрієнко В. П. Трагедія Фауста-вченого в оригіналі та перекладі // Нова філологія. — 2000. — № 1. — С. 304–305.
Вороновська І. Індивідуальність автора першотвору і переклад // Сервантес і проблеми розвитку європейської прози. — Львів: ЛНУ, 2000. — С. 143: “Втрати при перекладі неминучі”.
Politik der Transformation: Paul Celan — Übersetzer und übersezt / Hrsg. Alfred Bodenheimer u.a. — Tübingen: Niemeyer, 1999. — 186 S.
Krake A. How art produces art. — London: Lang, 2000. — 417 p.
Fabricius-Hansen C., Østbø J. Übertragung, Annäherung, Angleichung. — FaM: Lang, 2000. — 149 S.
Тимофеев Л. И. Очерки теории и истории русского стиха. — М., 1958. — С. 313: “Слово в стихе является самостоятельной единицей повествования, тогда как в прозе такой единицей является фраза”. Як бачимо, він протиставляє тут слово як одиницю вірша і фразу як одиницю прози, але при всій спірності такого протиставлення це для теорії перекладу суттєвої ролі не відіграє.
Жирмунский В. М. Задачи поэтики // Жирмунский Теория В. М. литературы. Поэтика. Стилистика. — Л., 1977. — С. 28: “Поскольку материалом поэзии есть слово, то в основу систематического построения поэтики должна быть положена классификация языка, которую нам дает лингвистика”.
Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Jakobson Roman. Selected Writing. III. — New York: Montou, 1981. — Р. 631: “…как стихи, думалось бы, тесно приближающиеся к тексту русского подлинника, к его образам и звуковому ладу, зачастую производят впечатление глубокого разрыва с оригиналом в силу неумения или же невозможности воспроизвести грамматический строй переводимого стихотворения”.
Колмогоров А. Н. Три подхода к определению понятия количество информации // Проблемы передачи информации. — М., 1965. — Т. 1.
Рихло П. “Фуга смерті” Пауля Целана в слов’янських перекладах // Вікно в світ. — К.: НАНУ, 1998. — № 2. — С. 122–127.
Левик В. В. Лев Гинзбург: Опыт литературного портрета // Мастерство перевода. — М., 1970. — С. 81.
Goethe J. W. von. Werke. Bd. XXI. — Berlin, 1977. — S. 725.
Асеев Н. Новая жизнь “Фауста” // Мастерство перевода. — М., 1965. — С. 397.
Цит. за: Девекин В. Не сгоревшие на костре. — М., 1979. — С. 310.
Mann Th. Freies Deutschland. — Мехіkо, 1942. — № І1.
Пастернак Б. Заметки к переводам шекспировских трагедий // Лит. Москва. — М., 1956. — С.794: “Дословная точность и соответствие формы не обеспечивает переводу истинной близости; как сходство изображения и изображаемого, так и сходство перевода с подлинником достигается живостью и естественностью языка. Наравне с оригинальными писателями, переводчик должен избегать словаря, не свойственного ему в обиходе, и литературного притворства, заключающегося в стилизации. Подобно оригиналу, переводчик должен производить впечатление жизни, а не словесности”.
Прокопович С. С. Адекватный перевод или интерпретация текста? // Тетради переводчика. — 1980. — № 17. — С.40: “Перевод должен быть адекватным, т. е. восприниматься как оригинальное произведение на “своем” языке, и одновременно быть произведением чужим. Подобные требования столь трудно соединить вместе, что потери здесь будут неизбежны”.
Wandruschka М. Іnterlinguistik. — Мünchen, 1976; Wandruschka М. Österreichische Literatur in Übersetzungen. — Wien, 1983.
Комиссаров В. Н. Перевод и интерпретация // Тетради переводчика. — 1982. — № 19; Комиссаров В. Н. Слово о переводе. — М., 1973; Комиссаров В. Н. О разделах переводоведения // Тетради переводчика. — 1974. — № 11. — С. 3–10; Комиссаров В. Н. Лингвистика перевода. — М., 1980; Комиссаров В. Н. Теория перевода. — М., 1990; Швейцер А. Д. Возможна ли общая теория перевода // Тетради переводчика. — 1970. — № 7; Швейцер А. Д. К проблеме лингвистического изучения процесса перевода // Иностр. яз. в шк. — 1970. — № 4; Швейцер А. Д. Семантико-стилистические и прагматические аспекты перевода // Там же. — 1971. — № 3; Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. — М., 1973.
Див., напр.: Ященко А. Л. “Фауст” Гете в интерпретации русской критики и переводах. — Горький, 1964. — 21с.; Копелев Л. “Фауст” по-украински // Мастерство перевода. — М., 1965. — С. 149–167; Стадников Г. Умиротворенный Гейне // Мастерство перевода. — М., 1981. — С 400–412; Львов В. Заметки крохобора // Дружба народов. — 1982. — № 6; 1984. — № 4.
Див. пос. 4, зокрема: Похоронна й заздравна для перекладу // Вісник Сумського деравного університету: Серія “Філологічні науки”. — Суми: СумДУ, 2001, — № 5 (26). — С. 133–139.