Світлана Грушко
кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний ун-т ім. К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: svetagrushko64@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0001–9940–7780
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-30-4
Ключові слова: машинний переклад, алгоритм, лінгвістична еквівалентність, моделі перекладу.
У статті в прагматичному аспекті розглянуто проблеми моделей перекладацької еквівалентності у машинному перекладі, специфіка якого базується на послідовності незмінних дій (алгоритмів) над текстом для визначених комп’ютером лінгвістичних відповідностей у парі мов у заданому напрямі перекладу. Перекладацьку еквівалентність розуміємо як еквівалентність особливого типу, які принципово відрізняються від інших типів співвідношень, адже в них співвідносяться не явища, що займають певне власне місце у структурі мови, а явища, що у даний момент знаходяться у мовленнєвому співвідношенні або є еквівалентними змісту даного тексту. Відомо, що при такому типі перекладу він формалізується, проте дозволяє отримати уявлення про зміст тексту на ознайомчому рівні, оскільки не є точним, адекватним перекладом, а виконує функцію передачі основної інформації. Машинний переклад не здатен передати нюанси оригінального тексту не тільки на лексичному рівні. Адекватний комп’ютерний переклад практично неможливий. Цей факт визнається усіма вченими, що розглядають доречність машинного перекладу для передачі основного змісту документу, без урахування мовних нюансів і особливостей мовлення та мови.
Машинний переклад може відбуватися на основі моделі перекладу за перекладацькими еквівалентностями: предметному і динамічному. Така модель з точки зору лінгвістичної технології забезпечує оптимальне вирішення проблеми незалежного лінгвістичного опису і алгоритму.
Система перекладацьких еквівалентностей, яка може бути реалізована в рамках моделі перекладацьких співвідношень, дозволяє забезпечити достатню якість машинного перекладу ще до етапу редагування. При створенні програми машинного перекладу окрім реалізованих лінгвістичних завдань необхідна і програма реалізації, адже програма-перекладач є інструментом для ознайомлення, пошуку інформації іноземною мовою, а перспективи розвитку машинного перекладу пов’язані з подальшою розробкою теорії і практики перекладу взагалі.
ЛІТЕРАТУРА
- Валипур А. Несколько слов об использовании формализации и функционализма при обработке текста. URL: www.ensani.ir/storage/Files/20101208140318–308.pdf
- Котов Р. Г., Новиков А. И., Скокан Ю. П. Прикладная лингвистика и информационная технология. Москва : Наука, 1987. 162 с.
- Марчук Ю. Н. Проблемы машинного перевода. Москва : Наука, 1983. 232 с.
- Марчук Ю. Н. Компьютерная лингвистика: учебное пособие. Москва : ACT: Восток-Запад, 2007. 317 с.
- Марчук Ю. Н. Синтактико-семантический анализ в системе машинного перевода АМПАР. Международный семинар по машинному переводу: тезисы докладов. Москва : ВЦП, 1979. С. 8–9.