Світлана Маслова
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філології
Одеського національного морського університету,
Одеса, Україна
e-mail: stephaniabw@ukr.net
ORCID ID: https://orcid.org/0000–0002–3600–8501
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2020-31-17
Ключові слова: есе, стилістичні особливості, функція впливу, реалія, лінгвокультурна адаптація.
Добір есе як об’єкт аналізу становить значні труднощі для дослідника, оскільки навіть визначення жанру в теорії літератури не є досі усталеним; не існує цілісної концепції жанру, погляди літературознавців на есе є вкрай суперечливими.
На тлі існуючих теоретичних та практичних розвідок, присвячених різним літературним жанрам, есе представляється недостатньо вивченим об’єктом аналізу в лінгвістичній і перекладознавчій площинах, що і визначає актуальність праці.
Метою дослідження є визначення особливостей перекладу публіцистичного есе на прикладі перекладу есе І. Бродського «Размышления об исчадии ада» («Роздуми про виплодок пекла») з російської мови англійською.Для досягнення поставленої мети потрібно вирішення таких завдань:
1) виявлення основних стилістичних особливостей есе І. Бродського;
2) визначення специфіки його перекладу англійською мовою.
Домінантною функцією есе є функція впливу, яка реалізується за допомогою звернення до емоційно-образного способу світосприйняття адресата. Стилістичні особливості публіцистичного есе І. Бродського, що характеризують його як ресурс стилістичної виразності, цілком узгоджуються з функцією впливу досліджуваного типу тексту: наявні синтаксичні конструкції з інверсійним порядком слів, риторичні питання, цитування, поширені складнопідрядні речення з низкою однорідних членів, еліптичні конструкції, градація, стилістично забарвлена лексика, поєднання стилістично зниженої та розмовної лексики задля досягнення максимальної виразності.
Перекладач відтворює стилістичні особливості тексту оригіналу шляхом підбору функціональних аналогів в мові перекладу. Труднощі виникають під час відтворення культурологічних реалій вихідної лінгвокультури.
Апелятивний тип тексту, яким є есе, потребує значної лінгвокультурної адаптації реалій вихідної мови до соціокультурного фону мови перекладу. Аналізований переклад грішить відтворенням виключно зовнішньої оболонки окремих лексем і словосполучень, які є носіями фактуальної інформації та мають значний прагматичний потенціал в оригінальному тексті. Всупереч складності і культурній насиченості самого тексту, з
наявністю характерних слів і понятійної системи, перекладач не повною мірою прагматично адаптує значущі елементи вихідного тексту, що позначається на адекватності його перекладу. На наш погляд, похибки перекладу перешкоджають повноцінному відтворенню комунікативної інтенції автора.
Перспективи подальших розробок вбачаємо в розширенні матеріалів дослідження з метою отримання загальних висновків щодо особливостей перекладу есе як жанру та специфіки відтворення індивідуального авторського стилю у перекладі.
ЛІТЕРАТУРА
Дьяченко С. Н. Эссе как тип текста: теоретический и методологический аспекты. Культура народов Причерноморья. 2012. № 230. С. 155–158.
Эпштейн М. Законы свободного жанра (Эссеистика и эссеизм в культуре Нового времени). Вопросы литературы. 1987. № 7. C. 120–152.
Reiß K Texttyp und Übersetzungsmethode. Heidelberg: Groos, 1983. 146 S.