Перейти до контенту

СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ КІНЕСИКИ У ПЕРЕКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ


pdfЯна Маяцька

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна
e-mail: mayatskayanita@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000–0002–7241–2210

Тетяна Деордіца

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

Вікторія Вакула

здобувачка вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності
035 Філологія Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Одеса, Україна

DOI:


Ключові слова: невербальна комунікація, кінеми, кінесика, художній переклад, жести, міміка, окулесика.


АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються проблеми вивчення кінесики як розділу лінгвістики, а також класифікації кінем, засновані на виконуваних ними функціях. Проводиться дослідження особливостей використання невербальних засобів спілкування, зокрема використання жестів, міміки та окулесики в межах української та англійської мов. Також аналізуються способи вербалізації англомовної кінесики та проблеми їх відтворення українською в художній літературі. Огляд теоретичних досліджень показав, що кінесика є невід'ємною частиною щоденної взаємодії людей, оскільки вона висловлює емоції симптоматичними рухами тіла, сприяє оцінці дійсності, а також виконує функцію регуляції спілкування: ідентифікує статус індивіда, спонукає до дії, показує готовність до контакту та, навпаки, бажання його перервати, а також допомагає дотримуватися етикетних норм, прийнятих у суспільстві. При аналізі автори дійшли висновку, шо переклад англомовних кінесичних компонентів художнього тексту українською представляє певні складнощі, тому що кінеми несуть як образно-пізнавальну, так й ідейно-естетичну функцію. Незважаючи на те, що фізіологія людей схожа і кінеми в багатьох мовах збігаються, при перекладі кінем можуть виникнути певні складнощі, які при неправильно вибраному способі відтворення можуть викликати помилки. Тому перекладачеві варто пам'ятати про подвійну природу кінеми, яка не просто дія, але й може нести в собі прихований зміст і впливати на реципієнта тексту, оскільки допомагає краще зрозуміти характер персонажа. В результаті авторами було встановлено, що особливості художнього перекладу породжують необхідність використання всіляких перекладацьких перетворень (лексичні, лексико-граматичні, граматичні трансформації).


ЛІТЕРАТУРА

Анохіна Т. О. Інтеграція вербальних та невербальних знаків (на матеріалі англійської мови). Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи: матеріали Всеукр. наук. конф. ХНУ ім. В. Каразіна. Х., 2003. С. 14–25.

Бабина Л. В. Концептуализация и интерпретация мимических движений в английском языке. Вопросы когнитивной лингвистики. 2019. № 1. С. 12–20.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.

Беглова В. Б. Лексика поля «кинесика»: на материале современного английского языка: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1996. 237 с.

Григорьева С. А., Григорьев Н. В., Крейдлин Г. Е. Словарь языка русских жестов.
Москва; Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001. 256 с.

Дементьев А. В. Семантико-функциональные аспекты кинематических речений в современном английском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1985. 21 с.

Климашева О. В. Способы языкового представления невербальных компонентов коммуникации в тексте: экспериментальное исследование: дис. … канд. филол. наук:10.02.19. М.: Военный ун-т, 2012. 221 с.

Кондрашов Н. А. Пражский лингвистический кружок. М.: Прогресс, 1967. 558 с.

Костюк Е. Б. Кинесика массовой музыкальной культуры. Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2021. № 2 (59). С. 56–61.

Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык. М.: НЛО, 2002. 581 с

Кухта А. И. Языковая экспрессивность в художественном тексте. Межкультурная коммуникация в современном обществе: матер. II Междунар. науч. конф. Саранск, 2011. № 3. С. 3–8.

Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 685 с

Попович Ю. Відтворення кінесики як маркера соціального статусу літературного персонажа (на матеріалі англійських романів ХІХ століття). Науковий вісник Ужгородського університету. 2016. № 2. С. 356–363.

Радченко І. Б. Вступ до теорії міжкультурної комунікації: конспект лекцій. Харків: УкрДУЗТ, 2021. 80 с.

Солощук Л. В. Невербальная коммуникация: ее место и перспективы исследования в современной лингвистике. Вісник ХНУ. 2004. № 635. С. 170–173.

Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Общая психология: учебник для академиче-
ского бакалавриата. Москва: Юрайт, 2019. 355 с.

Танаева Н. Ш. Роль и значение невербальных средств общения в художественных текстах (на материале исторического романа Т. Касымбекова «Сломанный меч»). Вестник науки и образования. 2017. № 4 (28). С. 78–82.

Твен М. Принц і злидар: повість / пер. з англ. М. Рябової. К.: Школа, 2005. 220 с.

Фокина Т. А. Кинесика: учеб.-метод. пособие. Н. Новгород: НГПУ, 2008. 60 с

Хлыстова В. Г. К вопросу о коммуникативной значимости кинесики. Вестник Вятского государственного университета. 2009. № 4. С. 45–52.

Чернова С. В. Речевое и неречевое поведение человека как средство утверждения социального статуса (на материале произведений художественной литературы). Вестник ННГУ им. Н. И. Лобачевского. 2015. № 2. С. 579–584.

Чиркова Е. И. Altera lingua. Язык художественных произведений: моногр. СПб.:СПбГАСУ, 2018. 204 с.

Birdwhistell R. L. Introduction to Kinesics Text. Louisville, Ky.: Univ. of Loursville Press, 1970. 115 p.

Faulks S. A Week in December. London: Vintage, 2010. 392 p.

Twain M. The Prince and the Pauper. Warszawa: Panstwowe zakłady wydawnictw szkolnych, 1968. 68 p.