аспірантка кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського
національного університету імені І. І. Мечникова,
Одеса, Україна
e-mail: tranthixuyen12sls@gmail.com
ORCID ID https://orcid.org/0000-0003-0530-2668
DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2023-37-7
АНОТАЦІЯ
Метою цієї статті є виявлення та порівняння невербальних засобів комунікації в українській та в’єтнамській традиціях на матеріалі кіноповісті «Поема про море» О. П. Довженка та його переклад на в’єтнамську мову. Об’єкт дослідження — мовні одиниці, що вказують на невербальну поведінку в українських та в’єтнамських традиціях, представлені у цій кіноповісті та її в’єтнамському перекладі. Предмет дослідження — загальні та особисті риси сприйняття та використання жестів, міміки, поглядів, інтонацій та інших невербальних засобів у процесі спілкування. Застосовано методи порівняльного, семантичного, когнітивного, лінгвокультурологічного, паравербального аналізу, описовий метод. У результаті визначено їх прагматичні значення, встановлено ознаки схожості та відмінності, особливості перекладу та співвідношення за рівнем еквівалентності в художніх творах: виявлено ряд еквівалентних, фонових та безеквівалентних засобів українською та в’єтнамською мовами. Висновки і перспективи дослідження. Невербальна мова відбиває національний характері і в кожного народу може мати свої особливості. У художніх творах перекладач і редактор намагалися передавати невербальну поведінку персонажів так, щоб переважали еквівалентні ситуації та одиниці, які найбільш адекватно передають у в’єтнамській мові поведінку людей іншої культури. Мовна реалізація невербальних засобів описується за допомогою вербальних засобів, таких як дієслова, іменники, прикметники та прислівники, і супроводжується епітетами, метафорами, ідіомами та знаками пунктуації. Розуміння етнокультурних особливостей невербальної мови необхідне для адекватного порозуміння українсько-в’єтнамської комунікації та тих, хто працює над перекладами художнього тексту з української на в’єтнамську та навпаки. У сучасному світі ця галузь досліджень стає дедалі актуальнішою і перспективною.
Ключові слова: невербальні засоби комунікації, переклад, міжкультурна комунікація, еквівалентний, безеквівалентний, О. П. Довженко.
ЛІТЕРАТУРА
Довженко О. П. Поема про море. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printitzip.
php?tid=4165 (дата звернення 12.10.2023).
Коццоліно М. Невербальна комунікація. Теорія, функції, мова та знак. Харків : Гуманітарний центр, 2009. 248 с.
Birdwhistell R. L. Kinesics and Context: Essays on Body Motion Communication. Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 1970. 338 p.
Hall E. T. Proxemics. Current Anthropology. 1968. № 9. P. 83–108.
Mehrabian A. Nonverbal Communication. New Brunswick ; London : Aldine Transaction, 2007. 226 p.
Pease A., Pease B. The Definitive Book of Body Language. Australia : Pease International, 2004. 386 p.
A. Đốp-den-kô. Bài thơ biển. Truyện phim. Người dịch: Thiết Vũ, Thảo Nguyên. Nhà xuất bản văn học, 1960. 182 tr.
Lê Thị Mai Ngân. Vai trò của cử chỉ kèm lời trong hoạt động giao tiếp (Qua một số tác phẩm văn học). Tạp chí Ngôn ngữ và Đời sống. Số 8. 2009. Tr. 8–12.
Nguyễn Quang. Giao tiếp phi ngôn ngữ qua các nền văn hóa. Nhà xuất bản Khoa học xã hội: Hà Nội, 2010. 301 tr.
Phi Tuyết Huynh. Thử tìm hiểu ngôn ngữ của cử chỉ, điệu bộ. Tạp chí Ngôn ngữ — Viện Ngôn ngữ học. Số 4. 1996. Tr. 13–19.
Tạ Văn Thông. Con mắt liếc lại. Ngôn ngữ cử chỉ của người Việt. Tạp chí Ngôn ngữ và Đời sống. Số 5, 2009. Tr. 5–8.
Thục Khánh. Bước đầu tìm hiểu giá trị thông báo của cử chỉ, điệu bộ ở người Việt trong giao tiếp. Tạp chí Ngôn ngữ — Viện Ngôn ngữ học. Số 3. 1990. Tr. 35–40.