Перейти до контенту

МЕТОНІМІЗОВАНІ МОВНІ ОДИНИЦІ В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)


pdfМарина О. Бєлова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна
e-mail: belova.mo@hnpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1306-9395

Світлана Л. Лобзова

кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійського усного
та писемного мовлення
Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна
e-mail: lobzova.sl@hnpu.edu.ua
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8050-7519

DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2024-38.4


АНОТАЦІЯ

Статтю присвячено дослідженню тактик перекладу метонімізованих англомовних одиниць українською мовою в художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугує англомовний роман Л. Вайсберегер «Помста носить Прада». Подібний вибір обґрунтовується наявністю великої кількості метонімізованих мовних одиниць в оригінальному тексті роману, що є елементом авторського стилю Л. Вайсбергер. Оскільки роман американської письменниці Л. Вайсбергер «Помста носить Прада» не було перекладено українською мовою, в цій студії застосовується метод логічного моделювання, спрямований на досягнення мети опису перекладацьких дій та операцій, які доречно застосувати задля адекватного перекладу метонімізованих мовних одиниць, що функціонують в обраному художньому творі. Метонімія розглядається в роботі як лінгвокогнітивний феномен – когнітивний процес, в якому одна концептуальна сутність забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної сутності в межах однієї когнітивної структури – ідеалізованої когнітивної моделі (ІКМ). Ідеалізована когнітивна модель – це енциклопедична, гнучка, ідіосинкратична структура подання знання, що охоплює культурні знання носіїв мови, їхні суб’єктивні погляди стосовно концепту і не обмежуються «реальним світом». У ході метонімічного мапування у межах ІКМ іменування частини ІКМ переноситься на іменування іншої частини або на власне ім’я концепту. Метонімічні вирази подаються як спосіб апеляції до метонімічних концептуальних зв’язків. У дослідженні залучено здобутки М. Брдара і Р. Брдар-Жабо, які розробили типологію тактик перекладу (не)метонімізованих мовних одиниць. Задля збереження художнього замислу автора художнього твору запропоновані перекладацькі еквіваленти за можливості мають зберегти метонімічний зв’язок. У цьому випадку можуть залучатися споріднені (35% випадків) або неспоріднені (28% випадків) метонімічні вирази в цільовій мові. У разі неможливості його збереження рекомендовано описовий переклад (35%), який, однак, призводить до деметонімізації.


Ключові слова: метонімія, тактики перекладу, споріднені / неспоріднені метонімізовані вирази, описовий переклад, деметонімізація, художній дискурс.


ЛІТЕРАТУРА

Brdar M., Brdar-Szabó R. Metonymies we (don’t) translate by. Argumentum. 2014. №10. P. 232–247.
Croft W., Cruse A. Cognitive linguistics. New York : CUP, 2004. 325 p.
Kövecses Z. Language, Mind and Culture: А Practical Introduction. Oxford : Oxford UP, 2006. 400 p.
Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago : Chicago University Press, 1980. 256 p.
Langacker R. W. Foundations of Cognitive Grammar: Theoretical Prerequisites. Stanford : Stanford University Press, 1987. 540 p.
Radden G., Kövecses Z. Towards a Theory of Metonymy. Metonymy in Language and Thought. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 1999. P. 17–59.
Weisberger L. Revenge Wears Prada. London : Harper, 2013. 420 p.