Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки
Zymomrya M. I.
Ключові слова: український фольклор, німецькомовний простір, рецепція, критична оцінка, інтерпретація.
Статтю присвячено всебічному висвітленню української народно-поетичної творчості в німецькомовному просторі з проекцією на проблему оціночного сприйняття та інтерпретації.
Юхимеиь С. Ю., Клачкова Ё. В.
Ключові слова: телевізійний дискурс, превалюючі характеристики, засоби актуалізації, типологічно неспоріднені мови.
Статтю присвячено вивченню превалюючих характеристик телевізійного дискурсу, включаючи комунікативний та функціональний аспекти цього феномена. У статті проаналізовано засоби актуалізації усіх рівнів та визначено головні риси, що є спільними для типологічно неспоріднених мов.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМТКИ
Алексеева Т. С. PR- и медиатексты в дискурсивной парадигме / Алексеева Т. С. // Вестник Ленингр. гос. ун-та им. Пушкина А. С. — 2013. — Вып. 2, т. 7. — С. 104–113.
Бабенко В. До характеристики терміна “телевізійний текст” / В. Бабенко // Проблеми української термінологіі : вісник. — Львів : Нац. ун-т “Львівська політехніка”, 2008. — № 620. — С. 288–291.
Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный поход к изучению языка СМИ / Добросклонская Т. Г. — М. : Наука, 2008. — 203 с.
Дворцова Н. П. Дискурс как категория гуманитарных наук / Н. П. Дворцова // Вестник ТюмГУ. — Тюмень, 2000. — № 4. — С. 3–8.
Кузьменко Д. Сучасні підходи до тлумачення поняття “інтертекстуальності” / Д. Кузьменко // Літературознавчі студії. — К. : ВПЦ “Київський ун-т”, 2008. — Вип. 21, ч. 1. — С. 347–351.
Федорінчик А. С.
Ключові слова: дитранзитивність, агенс, реципієнт, тема, маркери, перехідність.
Стаття розглядає можливі орієнтації актантів у дитранзитивних конструкціях (реченнях з агенсом, реципієнтом і темою), проблему вибору “опорних” предикатів для таких конструкцій, а також морфосинтаксичні засоби, за допомогою яких здійснюється власне диференціація учасників. У результаті дослідження було окреслено можливі стратегії вираження учасників у таких конструкціях.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Croft W. Typology and universals. — Cambridge textbooks in linguistics, 1990. — 312 p.
Dryer M. S. Primary objects, secondary objects and antidative // Language. — 1986. — Volume 62, Number 4. — P. 808–845.
Dryer M. S. Clause types / Timothy Shopen (editor). Language typology and syntactic description. Volume 1: Clause structure. — Cambridge university press, 2007. — P. 224–275.
Siewierska A., Bakker D. Bound person forms in ditransitive clauses revisited / Anna Siewierska, Willem Hollmann (editors). Functions of language. — John Benjamins Publishing Company, 2007. — Volume 14, Number 1. — P. 103–125.
Malchukov A. et al. Ditransitive construction: a typological overview / Andrej Malchukov, Martin Haspelmath, Bernard Comrie (editors). Studies in ditransitive constructions. A comparative handbook. — De Gruyter Mouton, 2010. — P. 1–64.
Næss Å. Prototypical transitivity. — John Benjamins Publishing Company, 2007. — 243 p.
Smith H. Restrictiveness in case theory. — Cambridge university press, 1996. — 328 p.
Kittilä S. Object-, animacy- and role-based strategies. A typology of object marking. — Studies in Language. — 2006. — Volume 30, Number 1. — P. 1–32.
Blake B. J. Case. — Cambridge textbooks in linguistics, 2001. — 227 p.
Margetts V., Austin P. Three-participant events in the languages of the world: towards a cross-linguistic typology. — Linguistics. — 2007. — Volume 45, Number 3. — P. 393–451.
Haspelmath M. On S, A, P, T, and R as comparative concepts for alignment typology. // Linguistic Typology. — 2011. — Volume 15, Number 3. — P. 535–567.
Van Valin Jr. R. D. An introduction to syntax. — Cambridge University Press, 2004. — 239 p.
Arkadiev P. Two-term case systems: Typology and theoretical implications. — Manuscript, 2008. — 20 p.
Bickel B., Nichols J. Case marking and alignment / Andrej Malchukov, Andrew Spencer (editors). The Oxford handbook of case. — Oxford university press, 2008. — pp. 304–321.
Kittilä S. The woman showed the baby to her sister. On resolving humanness-driven ambiguity in ditransitives / Leonid Kulikov, Andrej Malchukov, Peter de Swart (editors). Case, valency and transitivity. — John Benjamins Publishing Company, 2006. — P. 291–308.
Primus B. Mismatches in semantic-role hierarchies and the dimensions of role semantics / Ina Bornkessel et al (editors). Semantic role universals and argument linking: theoretical, typological and psycholinguistic perspectives. — Mouton de Gruyter, 2006. — P. 53–87.
Thepkanjana K. Ditransitive constructions in Thai // Andrej Malchukov, Martin Haspelmath, Bernard Comrie (editors). Studies in ditransitive constructions. A comparative handbook. — De Gruyter Mouton, 2010. — P. 409–426.
Haspelmath M. Ditransitive constructions. Towards a new Role and Reference Grammar account? // Roberd D. Van Valin, Jr (editor). Investigations of the syntax-semantics-pragmatics interface. — John Benjamins Publishing Company, 2008. — P. 75–100.
Heine B., König C. On the linear order of ditransitive objects // Language Sciences. — 2010. — Volume 32. — P. 87–131.
Malchukov A., Haspelmath M., Comrie B. Ditransitive constructions: A typological overview. — Draft, 2007. — 60 p.
Turmys O. V.
Ключові слова: висловлення часткової або нульової предикації, номінативне речення, множинне тлумачення
У статті розглядаються формальні та семантичні характеристики так званого «номінативного речення» — різновиду висловлень з частковою або нульовою предикацією (ВЧ/НП). У центрі уваги — алломорфні та ізоморфні параметри їх використання в сучасній українській та англійській художній літературі. У досліджених текстах художнього дискурсу XXI ст. зареєстрований злет частотності ВЧ/НП, виявлено, аргументовано і описано феномен множинного тлумачення частини таких висловлень.
Святченко В. В.
Ключові слова: натуралізм, мовна система, фонетичний закон, прамова, мовна сім’я, теорія “родовідного дерева” індоєвропейських мов.
У статті досліджуються праці німецького лінгвіста А. Шлейхера, засновника натуралістичного напряму в мовознавстві. Авторкою відзначено, що Шлейхер був першим мовознавцем, який спробував реконструювати індоєвропейську мову як систему форм, що відіграло важливу роль у розробці методики реконструкції мовної системи. Відзначено внесок Шлейхера в реконструкцію фонетичних законів.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-ті рр. XIX ст. – 20-ті рр. XX ст.) / Глущенко В. А. ; відп. ред. Ткаченко О. Б. ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. Потебні О. О. – Донецьк, 1998. – 222 с.
Алпатов В. М. История лингвистических учений : учебное пособие / Владимир Михайлович Алпатов. – М. : Языки русской культуры, 1998. – 368 с.
Березин Ф. М. История русского языкознания : учеб. пособие для филол. специальностей / Федор Михайлович Березин. – М. : Высш. шк., 1979. – 223 с.
Чикобава А. С. Проблема языка как предмета языкознания / Чикобава Арнольд Степанович. – М. : Изд-во Министерства просвещения РСФСР, 1959. – 178 с.
Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование / Солнцев Вадим Михайлович. – М. : Наука, 1977. — 341 с.
Шлейхер А. Немецкий язык (извлечения) / А. Шлейхер // История языкознания ХІХ–ХХ вв. в очерках и извлечениях. Ч. І / Звегинцев В. А. – М. : Просвещение, 1965. – С. 110–116.
Десницкая А. В. Понятие языкового развития и языковой истории в лингвистической концепции Августа Шлейхера / Десницкая А. В. // Понимание историзма и развития в языкознании первой половины ХІХ века. – Л. : Наука, 1984. – С. 236–277.
Шлейхер А. Компедий сравнительной грамматики индоевропейских языков (предисловие) / А. Шлейхер // История языкознания ХІХ–ХХ вв. в очерках и извлечениях. Ч. І / Звегинцев В. А.. – М. : Просвещение, 1965. – С. 107–110.
Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ–ХХ вв. в очерках и извлечениях. Ч. І / Владимир Андреевич Звегинцев. – М. : Просвещение, 1965. – 494 с.
Иванова Л. П. Общее языкознание. Курс лекций : научное пособие / Людмила Петровна Иванова. – К. : Освита Украины, 2010. – 432 с.
Макаев Э. А. Общая теория сравнительного языкознания / Энвер Ахмедович Макаев. – М. : Наука, 1977. – 205 с.
Журавлев В. К. Внутрення реконструкция / Владимир Константинович Журавлев // Сравнительно-историческое изучение языков разных семей: Теория лингвистической реконструкции. – М. : Наука, 1988. – С. 68–90.
Амирова Т. А. История языкознания : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. – М. : Академия, 2005. – 672 с.
Кондрашов Н. А. История лингвистических учений : учеб. пособие для студ. ин-тов / Николай Андреевич Кондрашов. – М. : Просвещение, 1979. – 224 с.
Оськіна Н. О.
Ключові слова: національна культура, конотація, конотативна лексика, еквівалентна та безеквівалентна лексика, тотожна лексика.
Схарактеризовано конотативну лексику в китайській та українській мовах відповідно до чотирьох таких груп: еквівалентна конотативна лексика, безеквівалентна конотативна лексика, тотожна лексика з різними конотативними значеннями та тотожна лексика з частково різними конотативними значеннями.
посилання та примітки
Ласера Ж. Реалии французской культуры на уроке французского языка / Ж. Ласера // Лингвострановедческий аспект преподавания русского языка иностранцам: сб. ст. / под ред. Верещагина Е. М., Костомарова В. Г.. — М., 1974. — C. 217–224.
У Гохуа. Культурная лексикология / Гохуа У. — Харбин: Хэйлунзянское народное издательство, 1996. — 287 с.
Словник перекладацьких термінів [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://um.co.ua/1/1–3/1–32104.html
Ван Хуа. Изучение национально-культурной коннотативной лексики в русском и китайском языках [Електронний ресурс] / Хуа Ван // Весник Томского государственного университета. – 2012. – № 356. – С. 11–14. — Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/izuchenie-natsionalno-kulturnoy-konnotativnoy-leksiki-v-russkom-i-kitayskom-yazykah
Цун Япин. О лексике, отражающей национальную культуру, в русском и китайском языке / Япин Цун // Русский язык за рубежом. — 2003. — № 4. — С. 41–44.
Цун Япин. Национально-культурная коннотативная ситуативная лексика в русском и китайском языках / Япин Цун // Вестн. Моск. ун-та. Сер.19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. — 2006. — № 1. — С. 185–190.
Про Україну. Символіка. Тварини-символи: Бджола [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://about-ukraine.com/index.php?text=389
Пісні маминого серця / уклад. Радишевський Р. П. — Київ: Видавничий центр “Просвіта”, 2006. — 351 с.
Науменко А. М.
Ключові слова: переклад, європоцентристський, періодизація, цивілізація, типи перекладу, дослівний, вільний, адекватний.
У статті аналізуються типи та історія європоцентристського перекладу як однієї із земних етнічних перекладознавчих шкіл. При цьому він розглядається не як географічне, а як цивілізаційне поняття, через що його коріння відшукуються у хронологічно доєвропейських цивілізаціях: християнській, давньогрецькій, римській, іудейській, хетській, шумерській.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Tytler A. F. Essay on the principles of translation. — London, 1791. — P. 16. Див. також репринтне перевидання цієї праці: Tytler Essay A. F. on the principles of translation / Ed. Huntsman J. F. — Amsterdam: Benjamins, 1978. — P. 16.
Найда Ю. А. Наука перевода // Вопросы языкознания. — 1970. — № 4.
Науменко А. М. О концептуальном художественном переводе // Нові підходи до філології у вищій школі. — Мелітополь: МДПІ, 1992. — С. 40–41; Науменко А. М. Теорія та практика перекладу. Ч. 1–3. — Мелітополь: МДПІ, 1992. — 110 с.
Науменко А. М. Псевдонаучная функция языка современных филологов // ХІ Международная конференция по функциональной лингвистике. — Ялта: Доля, 2004. — С. 254–255.
Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту: Основи лінгвопоетики. — Вінниця: Нова книга, 2005. — С. 15–16.
Рецкер Я. И. О закономерных соответствиях при переводе на родной язык // Вопросы теории и методики учебного перевода. — М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1950. — С. 156–184.
Фёдоров А. В. Введение в теорию перевода. — М., 1953; Фёдоров Введение А. В. в теорию перевода. — М.: ВШ, 1958; Федоров Основы А. В. общей теории перевода. — М.: ВШ, 1968. — 303 с.
Jacobson R. On Linguistic Aspects of Translation // Translation / ed. by Brower R. A.. — N. Y., 1966. — P. 232–239; Якобсон Р. Общелингвистические аспекты перевода // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. — М.: МО, 1978. — С. 16–24; Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Jakobson, Roman. Selected Writing. III. — New York: Montou, 1981.
Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации // Там само. — С. 69–90.
Вине Ж.-П., Дарбельне Ж. Технические способы перевода // Там само. — С. 157–167.
Хэллидей М. А. И. Сопоставление языков // Там само. — С. 42–54.
Кэтфорд Дж. К. Лингвистическая теория перевода // Там само. — С. 91–114.
Найда Ю. А. К науке переводить // Там само. — С. 114–136.
Егер Г. Коммуникативная и функциональная эквивалентность // Там само. — С. 137–156.
Нойберт А. Прагматические аспекты перевода // Там само. — С. 184–202.
Райс К. Классификация текстов и методы перевода // Там само. — С. 202–211.
Цвиллинг М. Я. Эвристический аспект перевода и развитие переводческих навыков // Тетради переводчика. — М., 1977. — С. 17.
Goethe J. W. von. Werke. Bd. XXI. — Berlin, 1977. — S. 725.
Wilamowitz-Moellendorff U. von. Was ist das Übersetzen? — Berlin, 1891.
Цитується за: Краткая литературная єнциклопедия. — М.: СЭ, 1968. — С. 658.
Wartensleben G. von. Beiträge zur Psychologie des Übersetzens. — Berlin, 1910.
Humboldt W. von. Brief an August Wilhelm von Schlegel vom 23.7.1796: “Alles Übersetzen scheint nur schlechterdings ein Versuch zur Auflösung einer unmöglichen Aufgabe“. Zitiert nach: Werner Koller. Einführung in die Übersetzungswissenschaft. — Heidelberg: Quelle und Meyer, 1992. — S. 159.
За Е. Сепіром (1884–1939) та Б. Уорфом (1897–1941), мова та втілене у ній світобачення є різними у різних народів, що призводить до різності мислення та етики.
Будагов Р. А. Борьба идей и направлений в языкознании нашего времени. — М.: Наука, 1978. — С. 235: “перевод (в том числе и отличный) не равен оригиналу”; с. 237: “русский текст, например, “Войны и мира” все же во многом отличается даже от превосходных переводов этого романа на английский или японский языки”.
Kimura N. Probleme der japanischen “Faust”-Übersetzung // Zur Rezeption von Goethes “Faust“ in Ostasien / hrsg. von A. Hsia. — Bern: Lang, 1993. — S. 43.
Говердовский В. И. Вопросы передачи коннотативной информации при межъязыковой трансформации лексики // Актуальні проблеми вивчення мови та мовленнєвої міжособової та міжкультурної комунікації. — Харків: Константа, 1996. — С. 43–44: “В последнее время возникает проблема адекватной коннотативной передачи при переводе в связи со сложностью, а также и невозможностью передачи коннотации с одного языка на другой, поскольку большая часть лексики даже близкородственных языков есть тождественной денотативно, но не всегда совпадает по коннотации”.
Мірошниченко В. В. Філософія відображення авторської концепції художнього твору в перекладі // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. — Суми: СДУ, 1999. — С. 110: “В авторській концепції художнього твору закодовано, окрім суто інформативного, ще й художній зміст, що відбиває унікальну авторську психологію”; “Транслят може бути тепер визначено уже як власний твір перекладача”.
Левицкий А. Э. Особенности перевода функционально переориентированных единиц современного английского языка // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. — Суми: СДУ, 1999. — С. 83: “Несколько остраненная позиция Великобритании и британцев по отношению к Европе и европейским делам, их желание так или иначе полнее сохранить свою самобытность (…) тесно связано со стремлением максимально закодировать язык, сделать его практически непроницаемым для иностранного менталитета”.
Андрієнко В. П. Трагедія Фауста-вченого в оригіналі та перекладі // Нова філологія. — 2000. — № 1. — С. 304–305.
Вороновська І. Індивідуальність автора першотвору і переклад // Сервантес і проблеми розвитку європейської прози. — Львів: ЛНУ, 2000. — С. 143: “Втрати при перекладі неминучі”.
Politik der Transformation: Paul Celan — Übersetzer und übersezt / Hrsg. Alfred Bodenheimer u.a. — Tübingen: Niemeyer, 1999. — 186 S.
Krake A. How art produces art. — London: Lang, 2000. — 417 p.
Fabricius-Hansen C., Østbø J. Übertragung, Annäherung, Angleichung. — FaM: Lang, 2000. — 149 S.
Тимофеев Л. И. Очерки теории и истории русского стиха. — М., 1958. — С. 313: “Слово в стихе является самостоятельной единицей повествования, тогда как в прозе такой единицей является фраза”. Як бачимо, він протиставляє тут слово як одиницю вірша і фразу як одиницю прози, але при всій спірності такого протиставлення це для теорії перекладу суттєвої ролі не відіграє.
Жирмунский В. М. Задачи поэтики // Жирмунский Теория В. М. литературы. Поэтика. Стилистика. — Л., 1977. — С. 28: “Поскольку материалом поэзии есть слово, то в основу систематического построения поэтики должна быть положена классификация языка, которую нам дает лингвистика”.
Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Jakobson Roman. Selected Writing. III. — New York: Montou, 1981. — Р. 631: “…как стихи, думалось бы, тесно приближающиеся к тексту русского подлинника, к его образам и звуковому ладу, зачастую производят впечатление глубокого разрыва с оригиналом в силу неумения или же невозможности воспроизвести грамматический строй переводимого стихотворения”.
Колмогоров А. Н. Три подхода к определению понятия количество информации // Проблемы передачи информации. — М., 1965. — Т. 1.
Рихло П. “Фуга смерті” Пауля Целана в слов’янських перекладах // Вікно в світ. — К.: НАНУ, 1998. — № 2. — С. 122–127.
Левик В. В. Лев Гинзбург: Опыт литературного портрета // Мастерство перевода. — М., 1970. — С. 81.
Goethe J. W. von. Werke. Bd. XXI. — Berlin, 1977. — S. 725.
Асеев Н. Новая жизнь “Фауста” // Мастерство перевода. — М., 1965. — С. 397.
Цит. за: Девекин В. Не сгоревшие на костре. — М., 1979. — С. 310.
Mann Th. Freies Deutschland. — Мехіkо, 1942. — № І1.
Пастернак Б. Заметки к переводам шекспировских трагедий // Лит. Москва. — М., 1956. — С.794: “Дословная точность и соответствие формы не обеспечивает переводу истинной близости; как сходство изображения и изображаемого, так и сходство перевода с подлинником достигается живостью и естественностью языка. Наравне с оригинальными писателями, переводчик должен избегать словаря, не свойственного ему в обиходе, и литературного притворства, заключающегося в стилизации. Подобно оригиналу, переводчик должен производить впечатление жизни, а не словесности”.
Прокопович С. С. Адекватный перевод или интерпретация текста? // Тетради переводчика. — 1980. — № 17. — С.40: “Перевод должен быть адекватным, т. е. восприниматься как оригинальное произведение на “своем” языке, и одновременно быть произведением чужим. Подобные требования столь трудно соединить вместе, что потери здесь будут неизбежны”.
Wandruschka М. Іnterlinguistik. — Мünchen, 1976; Wandruschka М. Österreichische Literatur in Übersetzungen. — Wien, 1983.
Комиссаров В. Н. Перевод и интерпретация // Тетради переводчика. — 1982. — № 19; Комиссаров В. Н. Слово о переводе. — М., 1973; Комиссаров В. Н. О разделах переводоведения // Тетради переводчика. — 1974. — № 11. — С. 3–10; Комиссаров В. Н. Лингвистика перевода. — М., 1980; Комиссаров В. Н. Теория перевода. — М., 1990; Швейцер А. Д. Возможна ли общая теория перевода // Тетради переводчика. — 1970. — № 7; Швейцер А. Д. К проблеме лингвистического изучения процесса перевода // Иностр. яз. в шк. — 1970. — № 4; Швейцер А. Д. Семантико-стилистические и прагматические аспекты перевода // Там же. — 1971. — № 3; Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. — М., 1973.
Див., напр.: Ященко А. Л. “Фауст” Гете в интерпретации русской критики и переводах. — Горький, 1964. — 21с.; Копелев Л. “Фауст” по-украински // Мастерство перевода. — М., 1965. — С. 149–167; Стадников Г. Умиротворенный Гейне // Мастерство перевода. — М., 1981. — С 400–412; Львов В. Заметки крохобора // Дружба народов. — 1982. — № 6; 1984. — № 4.
Див. пос. 4, зокрема: Похоронна й заздравна для перекладу // Вісник Сумського деравного університету: Серія “Філологічні науки”. — Суми: СумДУ, 2001, — № 5 (26). — С. 133–139.
Козіцька О. А
Ключові слова: приєднувальна конструкція, повне приєднувальне речення, неповне приєднувальне речення, сурядні сполучники, основне речення.
У статті досліджено тенденції використання деяких сурядних єднальних і протиставних сполучників як засобів вираження приєднувальних семантико-синтаксичних відношень. Визначено типові позиції їхнього вживання в художньому стилі. В результаті дослідження було виявлено, що приєднувальні конструкції з сурядними сполучниками єднальної та протиставної семантики дедалі активніше використовують у сучасних художніх текстах для підсилення мовної експресії.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Богатько В. В. Явища еліпсису в слові сучасної української публіцистики : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Богатько В. В.; Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2005. — 175 с.; Белошапкова В. А. Сложное предложение в современном русском языке (некоторые вопросы теории) / Белошапкова В. А.. — М. : Просвещение,1967. — 160 с.
Крючков С. Е. О присоединительных связях в современном русском языке / Крючков С. Е. // Вопросы синтаксиса современного русского языка. — М., 1950. — С. 400.
Жайворонок В. В. Приєднувальні сполучники у структурі складного речення / Жайворонок В. В. // Мовознавство. — 1975. — № 5. — С. 67–74.
Городенська К. Г. Граматичний словник української мови : Сполучники / Городенська К. Г. — Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. — 340 с.
Ванников Ю. В. Синтаксис речи и синтаксические особенности русской речи / Ванников Ю. В.. — М. : Русский язык, 1979. — 296 с.
Ляпидевская Н. С. О некоторых структурах экспрессивного синтаксиса в публицистическом тексте / Ляпидевская Н. С. // Русский язык для студентов-иностранцев : сб. методических статей. — М., 1979. — С. 137.
Дружина Т. А.
Ключові слова: фольклорний дискурс, традиційна і сучасна культура, загадка, жанр.
Стаття розкриває специфіку реалізації текстів загадки як жанру фольклорного дискурсу, який побутує у традиційній і сучасній культурі. Досліджуваний жанр описується з урахуванням соціокультурних, комунікативних, когнітивних і мовленнєвих факторів. Відповідно до мінливих умов побутування цього жанру відзначаються модифікації у сфері функціонування загадки, а також у специфіці образів та їх мовленнєвої репрезентації. Здатність загадки реагувати на соціокультурні зміни дозволяє їй залишатися в актуальній сфері колективної свідомості в будь-яку історичну епоху.
ПОСИЛАННЯ ТА ПРИМІТКИ
Агапкина Т. А. Дуб / Агапкина Т. А. // Славянские древности / под
общей ред. Толстого Н. И. — М.: Междунар. отношения, 2004. — Т. 2. — С. 141–146.
Бацевич Ф. С. Текст, дискурс, речевой жанр (соотношение понятий) / Бацевич Ф. С. // Вісник Харківського національного університету імені Каразіна В. Н. — 2001. — № 520. — С. 3–6.
Полюжин М. М. Про теоретичні засади когнітивного підходу до дискурсивного аналізу / Полюжин М. М. // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання : наук. журнал / [ред. кол. Каліущенко В. Д. (гол. ред.) та ін.]. — Донецьк : ДонНУ, 2004. — Т. 1, № 3. — С. 32–41.
Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Почепцов Г. Г. — 2-ге вид., доп. — К.: Видавничий центр “Київський університет”, 1999. — 308 с.
Путилов Б. Н. Фольклор и народная культура / Путилов Б. Н. — М.,
1994. — 235 с.
Селиванова Е. А. Энигматический дискурс : вербализация и когниция : монография / Селиванова Е. А.. — Черкассы : Изд-во Ю. Чабаненко, 2014. — 214 с.
Стручков В. Е. Загадки от А до Я [Электронный ресурс]. — URL:
http://zhurnal.lib.ru/s/struchkow_w_e/zagadki4.shtml
Українські народні загадки [Електронний ресурс]. — URL: http://www.planeta.co.ua/ua/puzzle.php?page=3
Хроленко А. Т. Лексика русской народной поэзии / Хроленко А. Т. —
Курск, 1976. — 64 с.
Эмер Ю. А. Миромоделирование в современном песенном фольклоре : когнитовно-дискурсивный анализ : дис. … доктора филол. наук : 10.02.01 / Эмер Ю. А. — Томск, 2011. — 457 с.
Cumming S. Discourse and Grammar / S. Cumming, T. Ono // Discourse studies: a multidisciplinary study. — London: Sage, 1997. — Vol. 2. — P. 112–137.
Riddles and answers [Електронний ресурс]. — URL: http://www.rd.com/jokes/riddles/
Swales J. M. Genre Analysis : English in Academic and Research Settings / Swales J. M. — Cambridge : Cambridge University Press, 1990. — 260 p.
Derik I. M.
Ключові слова: науковий дискурс, стратегії і тактики перекладу, комунікативний підхід.
Статтю присвячено дослідженню сучасного наукового дискурсу з акцентом на особливостях перекладу у руслі комунікативного підходу. У статті виокремлено та проаналізовано домінантні стратегії і тактики наукового перекладу.